Підпишіться на Telegram-канал Держгірпромнагляд України підготував лист від 17.01.2015 № 281/0/5-10/6/15 щодо подальшої реалізації Угоди про взаємодію між Міністерством праці та соціальної політики України і Держгірпромнаглядом України від 31.05.2010, затвердженої наказами від 03.06.2010 № 122 та 15.06.2010 № 118 відповідно (далі — Угода).
Так, згідно з Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі — Положення), Держпраці України, на яку Міністерством соціальної політики України покладено реалізацію цієї Угоди, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 4 Положення визначено завдання, які покладено на Держпраці України. Зокрема, згідно з підпунктами 1, 6, 11 пункту 4 Положення Держпраці України:
- здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, законодавства про працю з питань трудових відносин;
- взаємодіє в межах своїх повноважень з центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці;
- разом з представниками інших органів виконавчої влади бере участь у комісіях із розслідування нещасних випадків на виробництві.
Держпраці України, відповідно до підпункту 81 пункту 6 Положення, у межах своїх повноважень має право накладати штрафи за порушення вимог законодавства про працю.
Свої повноваження Держпраці України здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи, що визначено пунктом 7 Положення.
Підпунктами 2.1.1 і 2.2.1 Угоди передбачено, що територіальні органи Держпраці України та Держгірпромнагляду здійснюють оперативний обмін інформацією про виявлені можливі порушення законодавства про охорону праці та про порушення законодавства про працю.
Водночас, пунктом 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, визначено, що Держпраці України в установленому порядку підтверджується факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично був допущений до роботи.
З метою подальшої реалізації Угоди та з урахуванням запроваджених Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» обмежень на проведення протягом січня–червня 2015 року перевірок суб’єктів господарської діяльності, Держгірпромнагляд пропонує своєчасно інформувати місцеві територіальні органи Держпраці України про виявлені під час призначення та проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків на виробництві можливі порушення роботодавцями вимог законодавства про працю з питань трудових відносин, а також залучати їх представників (за згодою) до цих розслідувань.
Також повідомляється, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII внесено зміни, зокрема, до статті 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП), якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до абзацу 3 статті 265 КЗПУ юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
