Новий рік (1 січня) і Різдво Христове (7 січня і 25 грудня) визнані в Україні як святкові дні. За загальним правилом роботодавець не має права залучати працівника до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, не установлений графіком змінності.
Чи потрібно викликати у вихідні на роботу керівника служби охорони праці
Водночас у зазначені дні законодавство допускає виконувати:
- роботи, припинити які неможливо через виробничо-технічні умови — підприємства, установи, організації, що працюють безперервно;
- роботи, викликані необхідністю обслуговування населення.
Підстава — абзац третій статті 73 КЗпП.
У вихідні, святкові або неробочі дні законодавство дозволяє залучати до роботи працівників з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках:
- відвернути або ліквідувати наслідки стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунути їхні наслідки;
- відвернути нещасні випадки, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- виконати невідкладні, наперед не передбачені роботи, від чого залежить нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їхніх окремих підрозділів;
- виконати невідкладні вантажно-розвантажувальні роботи, щоб запобігти або усунути простій рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Підстава — стаття 71 КЗпП.
Щоб залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні, зокрема на Новий рік і Різдво Христове, роботодавець має видати наказ або розпорядження.
Роботу у вихідні, святкові або неробочі дні роботодавець має компенсувати відповідно до статті 107 КЗпП. Зокрема роботу в зазначені дні роботодавець оплачує у подвійному розмірі:
- відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад:
- у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу;
- у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплату в зазначеному розмірі потрібно обчислювати за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Водночас на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, роботодавець має надати йому інший день відпочинку.
Джерело: за метеріалами Держпраці
