З 8 вересня 2015 року набирає чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» від 08.06.2015 № 325. Правила поширюються на усі заклади незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, у тому числі фізичних осіб — підприємців, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження медичної практики
З 8 вересня 2015 року набирає чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» від 08.06.2015 № 325 (далі — Правила).
Ці Правила встановлюють загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я з метою попередження їх негативного впливу на життя, здоров’я населення та довкілля.
Цими Правилами встановлено категорії медичних відходів та вимоги до них:
- категорія A — епідемічно безпечні медичні відходи;
- категорія B — епідемічно небезпечні медичні відходи;
- категорія C — токсикологічно небезпечні медичні відходи;
- категорія D — радіологічно небезпечні медичні відходи.
Система поводження з відходами складається з таких етапів:
- збирання та сортування відходів;
- маркування відходів;
- знезараження (дезінфекція) відходів;
- транспортування і перенесення відходів у корпусні/міжкорпусні (накопичувальні) контейнери в межах закладу, де вони утворюються;
- утилізація відходів (тих, що можуть підлягати утилізації);
- захоронення відходів (лише для відходів категорії A).
Правила поширюються на усі заклади незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, у тому числі фізичних осіб — підприємців, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження медичної практики (крім підприємств з виробництва фармацевтичної продукції та медичних відходів, що утворюються у побуті).
Для розслідування нещасних випадків, що не підлягають спеціальному розслідуванню, за наказом роботодавця на підприємстві утворюється комісія з розслідування нещасного випадку. Детальніше про склад комісії, її обов’язки і повноваження та про особливості створення комісії під час війни дізнайтеся зі статті.
Робота, пов’язана з керуванням транспортними засобами, вимагає підвищеної концентрації уваги, що часто призводить до надмірного емоційного та нервового напруження. Тому так важливо правильно урегулювати робочий час та час відпочинку водіїв.
Інженер з охорони праці не займається законотворчістю, однак опрацювання нормативної бази — складова його роботи. Він має знати, які існують нормативно-правові акти з охорони праці та як їх правильно застосовувати. Про основні нормативні документи з охорони праці — далі у статті.
Одним із основних видів контролю за станом охорони праці на підприємстві є триступеневий адміністративно-громадський контроль. Хто та як має його організувати? Чи обов’язково всім підприємствам дотримуватись триступеневої схеми контролю, — роз'яснюємо у статті.
Інструкції з охорони праці в закладі освіти — це локальні нормативно-правові акти, що визначають обов’язкові вимоги безпеки, яких повинні дотримувати працівники навчальних закладів. У статті ви знайдете зразки інструкцій з охорони праці в школі. За потреби адаптуйте їх до умов вашого навчального закладу