Фахівці Держпраці у листі від 18.04.2016 № 4452/2/5.4-ДП-16 роз’яснили, як часто потрібно проводити контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
Відповідно до санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны» № 4617-88, вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони підлягає контролю відповідно до вимог методичних вказівок «Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны» від 29.09.1985 № 3936.
Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», періодичність контролю встановлюється залежно від класу небезпеки шкідливої речовини:
- для I класу — не рідше ніж 1 раз на 10 днів;
- II класу — не рідше ніж 1 раз на місяць;
- III і IV класів — не рідше ніж 1 раз на квартал.
Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за узгодженням з органами державного санітарного нагляду. За встановленого відповідно вмісту шкідливих речовин III, IV класів небезпеки рівня ГДК допускається проводити контроль не рідше ніж 1 раз на рік.
Чим оптимальні умови праці відрізняються від допустимих? У чому різниця між шкідливими та небезпечними умовами праці? Детальніше про гігієнічну класифікацію умов праці — у статті.
На підставі яких нормативних актів встановлюють доплати за шкідливі умови праці медичним працівникам? Відповідь — у статті.
Вплив небезпечних та шкідливих виробничих факторів на працівників може бути різним залежно від типу фактора, його інтенсивності та тривалості дії. Роботодавець зобов’язаний усунути шкідливі та небезпечні виробничі фактори або мінімізувати їхній вплив до гранично-допустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації. Які вирізняють шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них — далі у статті.
Перегрівання виникає через розлад терморегуляції організму за тривалої дії на нього високої температури. Якщо у спекотну погоду працівник раптово зблід, скаржиться на слабкість та запаморочення, це можуть бути ознаки перегрівання. Як надати йому допомогу?
Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається, якщо є підозра на наявність у працівника професійного захворювання (отруєння). Дізнайтеся, на підставі яких документів складають санітарно-гігієнічну характеристику умов праці та чому сангігхарактеристики інколи оскаржують у суді
