Щоб забезпечити сприятливі умови праці та відпочинку, оптимальне функціонування технологічних схем, у виробничих приміщеннях створюють штучний виробничий мікроклімат. Детальніше про складові виробничого мікроклімату — у статті.
Скачайте п’амятку: «Домедична допомога при відмороженні і переохолодженні»
Мікроклімат виробничих приміщень
На організм осіб, які працюють на відкритому повітрі, у спекотних чи холодних кліматичних умовах, у різні пори року впливає висока або низька температура. Щоб запобігти надмірному впливу цих чинників, проводять дослідження мікроклімату у виробничих приміщеннях. Це стосується таких категорій працівників, як-от:
- залізничники;
- працівники, залучені до робіт у сільському господарстві;
- будівельники;
- шахтарі;
- гірники;
- нафтовики;
- лісозаготівники;
- рибалки тощо.
Навколишня температура коливається й під час роботи в закритих виробничих приміщеннях. В обох випадках працівники виконують роботу за несприятливого виробничого мікроклімату.
Мікроклімат визначають такі складники, як: температура, швидкість руху, вологість і барометричний тиск повітря, температура поверхонь, що оточують людину, та інтенсивність інфрачервоного випромінювання.
Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень визначені в ДСН 3.3.6.042-99. Мікрокліматичні умови залежать від технології виробництва («холодні» і «гарячі» цехи), умов повітрообміну, атмосферних умов та їх сезонних коливань. Виробничий мікроклімат може істотно змінюватися упродовж робочої зміни.
Актуальні статті з Довідника
Складові виробничого мікроклімату
Щоб забезпечити сприятливі умови праці та відпочинку, оптимальне функціонування технологічних схем, у виробничих приміщеннях створюють штучний виробничий мікроклімат. Розглянемо детальніше складники виробничого мікроклімату та вплив складових мікроклімату на працездатність.
Температура повітря
Коли температура навколишнього середовища знижена, активується хімічна терморегуляція: зростає кількість тепла, яке виробляє організм. Одночасно звужуються шкірні судини. Через це зменшується віддача тепла в навколишнє середовище.
Вологість повітря
На ступінь вологості повітря в робочій зоні впливає технологічний процес. Він може підвищувати її до високого рівня (понад 75% відносної вологості) або знижувати. Повітря в цехах із високою відносною вологістю, коли знижується температура, швидко насичується до 100%. Утворюється туман і конденсується пара.
Потовиділення — найефективніший спосіб самоохолодження організму. Сухість повітря сприяє випаровуванню поту. Однак за високої вологості воно неефективне, адже піт не може випаровуватися і стікає, не охолоджуючи шкіру. Саме тому високу температуру погано переносять за підвищеної вологості повітря. Одночасно, коли організм збільшує тепловіддачу, зменшується вироблення тепла, оскільки уповільнюються процеси обміну.
Висока вологість за низької температури повітря сприяє більшій тепловіддачі радіаційним шляхом: вода поглинає інфрачервоне випромінювання тіла і забирає тепло організму.
Швидкість руху повітря
На тепловий обмін людини з навколишнім середовищем впливає рух повітря. За прискореного руху повітря людина легше переносить високу температуру, ніж низьку.
Швидкість руху повітря на робочих місцях коливається у межах від 0,09 до 5 м/с і більше. Це залежить від розташування і забудови виробничого комплексу на місцевості, архітектури приміщень, характеру технологічного процесу, природної та штучної вентиляції тощо.
Які оптимальні параметри виробничого мікроклімату
Тепловий комфорт
Задоволеність умовами мікроклімату навколишнього середовища — це і є тепловий комфорт. За теплового комфорту механізми терморегуляції працюють оптимально, не перенапружуються. Підтримується тепловий баланс і сталість температури внутрішнього середовища. Це обов’язкова умова, щоб організм повноцінно функціонував. Тепловий комфорт визначають за тепловідчуттям і температурою шкіри.
Температурна зона комфорту для легко одягненої людини становить 18-20 °С, а для оголеної — 28 °С.
Види виробничого мікроклімату та де вони поширені
Різні чинники мікроклімату виробничих приміщень створюють умови, на основі яких можна виділити такі види виробничого мікроклімату:
- нагрівний — основні цехи чорної та кольорової металургії, ливарні, ковальські, термічні цехи машинобудівного виробництва;
- охолоджувальний — будівельні та монтажні роботи на відкритому повітрі, відкрите добування корисних копалин, лісорозробки взимку, холодильні цехи;
- інтермітувальний (перемінно-охолоджувальний та перемінно-нагрівний) — доменне виробництво взимку, ливарні цехи;
- помірний (сприятливий) — цехи холодної обробки металів у машинобудуванні, складання та монтаж апаратури.
