Що таке дератизація
Дератизація — комплекс дезінфекційних заходів, спрямований на знищення у середовищі життєдіяльності людини мишоподібних гризунів.
Мишоподібні гризуни можуть не лише завдавати значних збитків сільськогосподарському виробництву, а також бути збудниками або переносниками інфекційних хвороб.
Керівники підприємств зобов’язані укласти договори про надання послуг із дератизації.
Чим визначені вимоги до дератизації
Відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб регулюють такі Закони України:
- Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-XII;
- Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення від 24.02.1994 № 4004-XII;
- Про захист населення від інфекційних хвороб від 06.04.2000 № 1645-ІІІ (далі — Закон № 1645);
- Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ від 23.12.2010 № 2861-VI та санітарно-протиепідемічні правила і норми.
Зокрема у ст. 16 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» вказано, що такий захист забезпечується:
- проведенням ветеринарно-санітарних, протиепізоотичних, профілактичних та протиепідемічних заходів під час догляду за тваринами, виробництва, переробки та реалізації продукції тваринництва;
- дотриманням усіма господарюючими суб’єктами вимог ветеринарних, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм;
- контролем місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за їх дотриманням.
Конкретні санітарно-протиепідемічні правила і норми визначають періодичність, кратність, перелік об’єктів (споруд, приміщень), де необхідно провести дезінфекційні заходи, зокрема дератизацію.
Для того, щоб визначити, чи ваше підприємство, установа, заклад, вид діяльності підлягає проведенню дезінфекційних заходів, керуйтеся Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам (затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 № 559), та Переліком необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення (затверджений наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280).
Які є види дезінфекційних заходів та як часто їх проводити
Які бувають дезінфекційні заходи та як їх проводити, визначає стаття 33 Закону № 1645. Вони поділяються на такі види:
1. Профілактичні — заходи, які проводять у житлових, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в інших можливих місцях розмноження переносників збудників інфекційних хвороб. Їх періодичність — не рідше двох разів на рік: навесні та восени;
Профілактичні дезінфекційні заходи проводять відокремлені лабораторні підрозділи Міністерства охорони здоров’я України, а також суб’єкти підприємницької діяльності, які мають відповідні дозволи, на підставі договорів із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами.
2. Поточні — заходи, що систематично проводять у закладах охорони здоров’я, на об’єктах громадського харчування та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей (підприємства побутового обслуговування населення, навчальні та культурно-освітні заклади тощо), а також у житлових приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв. Поточні дезінфекційні заходи проводять декілька разів на день залежно від епідемічної ситуації;
Поточні дезінфекційні заходи проводять працівники відповідних підприємств, установ, організацій, а в житлових приміщеннях — хворі на інфекційні хвороби, бактеріоносії, члени їх сімей тощо.
3. Заключні — заходи, які проводять в осередку інфекційної хвороби, коли видалять із нього джерело інфекції.
Заключні дезінфекційні заходи проводять відокремлені лабораторні підрозділи Міністерства охорони здоров’я України або суб’єкти підприємницької діяльності, що мають відповідні дозволи.
⚡ Як організувати профілактичні заходи проти коронавірусу на підприємстві. Готові документи
Хто контролює та фінансує проведення дератизації
Формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, захисту населення від інфекційних хвороб, протидії іншим соціально небезпечним захворюванням; епідеміологічного нагляду (спостереження); санітарного й епідемічного благополуччя населення забезпечує Міністерство охорони здоров’я України (п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затверджене постановою КМУ від 25.03.2015 № 267).
За тим, як підприємства незалежно від форми власності дотримуються санітарного законодавства, а громадяни — законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, стежить Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 № 667; далі — Держпродспоживслужба). Вона також контролює виконання вимог санітарно-протиепідемічних правил і норм.
За непроведення дератизації заходи адміністративного впливу та штрафні санкції застосовують посадові особи територіальних органів Держпродспоживслужби.
Профілактичні і протиепідемічні заходи фінансують коштом Державного бюджету України та місцевих бюджетів. А у випадках, передбачених законом, — коштом підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також фізичних осіб (ст. 8 Закону № 1645).
Профілактичні та поточні дезінфекційні заходи проводять коштом підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та за кошти фізичних осіб.
Юридичні особи незалежно від форм власності та громадяни забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у житлових, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування; здійснюють інші заходи, щоб не допустити розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках.
Особи, які порушили законодавство про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України (ст. 41 Закону № 1645).
За порушення санітарних норм накладають штраф (ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення):
- на громадян — від 1 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ);
- на посадових осіб — від 6 до 25 НМДГ.
Вимоги до дезінфекційних засобів
Виробляти, зберігати, транспортувати, застосовувати та реалізовувати дезінфекційні засоби необхідно з дотриманням відповідних нормативно-правових актів.
Застосовувати дезінфекційні засоби, не зареєстровані у встановленому порядку в Україні, а також ті, під час виготовлення, транспортування чи зберігання яких порушили вимоги технологічних регламентів та інших нормативно-правових актів, заборонено.
Тест на тему: «Безпечне використання дезінфекційних засобів на виробництві»
Розглянемо вимоги до дезінфекційних засобів у дошкільному навчальному закладі.
Генеральне прибирання приміщень проводять:
• раз на тиждень (наприкінці тижня) — використовують мийні засоби;
• раз на місяць — дезінфекційні засоби.
Щоразу після того, як використають горщики, їх миють квачами і мийними засобами під проточною водою, а за ускладненої епідемічної ситуації — дезінфекційними засобами.
За епідемічними показаннями в дошкільному навчальному закладі необхідно проводити дезінсекцію і дератизацію (за відсутності дітей; п. 26 розд. VII Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом МОЗ від 24.03.2016 № 234).
Дезінфекційні засоби, що використовують у дошкільному навчальному закладі, необхідно зареєструвати відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів (затвердженого постановою КМУ від 03.07.2006 № 908). Як дезінфекційні засоби використовують розчини препаратів із низькою токсичністю. Щоб запобігти розкладу активної речовини, дезінфекційні засоби необхідно зберігати у затемнених місцях. Мийні і дезінфекційні засоби зберігають у недоступних для дітей місцях.
У дошкільному навчальному закладі потрібно унеможливити проникнення гризунів та використовувати механічні засоби, щоб запобігти потраплянню комах (наприклад сітки).