В умовах війни шоковий стан став новою реальністю, з якою може зіштовхнутися будь-хто у будь-який момент. Саме тому життєво важливо вміти з ним боротися. Домедичну допомогу за шоку необхідно надавати швидко й правильно, адже цей стан загрожує життю потерпілого.
Шок— загальна реакція організму на вплив надсильних травмувальних подразників, яка проявляється розладом іпригніченням основних функцій організму, передусім— кровообігу всполученні зрозладами дихання, нервової діяльності та обміну речовин.
У шоковому стані потерпілий може втратити свідомість та не реагувати на голос і біль.
Причинами шокового стану можуть стати надзвичайний емоційний вплив, сильний біль, втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводить до виснаження захисних можливостей організму.
Залежно від причин розрізняють шок:
травматичний;
геморагічний — за масивних крововтрат;
опіковий; • кардіогенний — за інфаркту міокарда;
анафілактичний — надважка алергічна реакція, зокрема на введення ліків.
Септичний, гемолітичний та інші види шоків є ускладненнями інших станів і захворювань.
Проінструктувати працівників підприємства щодо способів надання першої допомоги потерпілим у разі нещасних випадків допоможе Інструкція з надання домедичної допомоги
Як розпізнати шок
Потерпілий може бути збудженим у початковій фазі шоку, блідим, із підвищеною руховою активністю. Надалі пригнічується свідомість, потерпілий набуває загострених рис. Пульс на зап’ясті може бути дуже слабким або відсутнім. Дихання стає частим і поверхневим. Потерпілий відчуває спрагу, іноді з’являється блювота.
Основні ознаки шоку:
бліда, холодна й волога шкіра;
загальна слабкість;
неспокій, роздратованість;
сухість у роті, відчуття спраги;
часте або повільне дихання;
порушення свідомості, непритомність.
Якщо помітили будь-які з цих ознак, діяти потрібно відповідно швидко та впевнено.
Як діяти, якщо працівник у стані шоку
Коли надаватимете домедичну допомогу потерпілому в стані шоку, керуйтеся Порядком надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок, затвердженим наказом МОЗ від 09.03.2022 № 441. Тож дійте в такій послідовності:
1. Переконайтеся у власній безпеці.
2. Заспокойте потерпілого та поясніть йому свої подальші дії.
3. Викличте екстрену (швидку) медичну допомогу та дотримуйте вказівок диспетчера.
4. За можливості виявіть та усуньте причину шоку — зупиніть кровотечу, знерухомте ушкоджену кінцівку за перелому тощо.
5. Надайте потерпілому протишокового положення: переведіть у горизонтальне положення, якщо це не погіршує його дихання; підкладіть йому під ноги ящик, валик із одягу тощо так, щоб ступні ніг були на рівні його підборіддя; підмостіть під його голову одяг/подушку, якщо це не погіршує дихання.
6. Укрийте потерпілого термопокривалом/ковдрою.
7. Наглядайте за потерпілим, доки не приїде бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги.
8. Зателефонуйте диспетчеру повторно, якщо стан потерпілого погіршується.
Важливо зібрати в потерпілого максимально можливу інформацію стосовно обставин травми та передати її працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру.
Непритомність настає раптово, але іноді перед нею у потерпілого виникає блідість, блювання, нудота, слабкість, позіхання, посилене потовиділення. Пульс прискорюється, артеріальний тиск знижується. Коли потерпілий непритомний, його пульс уповільнюється до 40—50 ударів на хвилину.
Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги потерпілий знепритомнів, допомагайте йому відповідно до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу, затвердженого наказом МОЗ від 09.03.2022 № 441.
Передусім перед наданням допомоги переконайтеся у відсутності небезпеки та за її відсутності перейдіть до наступного кроку.
Визначити наявність свідомості у дорослого можна обережно потрусивши його за плече та голосно запитавши про щось. Наприклад, «З Вами все гаразд? Вам потрібна допомога?».
Якщо потерпілий лежить на животі, потрібно повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо стан потерпілого пов’язаний з отриманням травми, наприклад падіння з висоти, вважають, що у нього є травма в шийному відділі хребта. В такому випадку слід максимально обмежити рухи в шийному відділі хребта.
Наявність дихання визначають протягом 10 секунд за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Якщо виникли сумніви, чи є дихання, або воно ненормальне, вважають, що дихання відсутнє.
Наступний крок — здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику. Якщо є інші випадкові свідки, слід сказати їм здійснити виклик екстреної медичної допомоги та негайно перейти до наступного кроку. При наявності гучного зв’язку на телефоні слід здійснювати виклик екстреної медичної допомоги та одночасно проводити серцево-легеневу реанімацію.
Припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги можна за таких умов:
при появі явних ознак життя; відновлення самостійного дихання, координованої рухової активності;
неможливості проведення серцево-легеневої реанімації внаслідок значного фізичного виснаження.
Пам’ятайте, що своєчасно й правильно надана домедична допомога мінімізує кількість можливих людських втрат, зменшує біль і страждання потерпілих, сприяє їх швидшому одужанню та поверненню до повсякденного життя.
Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги потерпілий знепритомнів, допомагайте йому відповідно до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу, затвердженого наказом МОЗ від 09.03.2022 № 441.
Проінструктувати працівників підприємства щодо способів надання першої допомоги потерпілим у разі нещасних випадків допоможе 
