Дізнайтеся, як діяти, якщо швидка відмовляється госпіталізувати працівника у тяжкому стані з підприємства та хто нестиме відповідальність, якщо стан працівника погіршиться або виникне тривала непрацездатність.
Відмовитися госпіталізувати хворого, який перебуває у невідкладному стані, можуть як через об’єктивні, так і через суб’єктивні причини. За інформацією Державної установи «Урядовий контактний центр» серед основних нарікань на якість надання екстреної медичної допомоги можна виділити такі:
відмова працівників швидкої виїхати за викликом;
тривале очікування бригади екстреної медичної допомоги;
непрофесіоналізм лікарів;
відмова у госпіталізації хворих тощо.
Важливо, щоб персонал підприємства знав, як діяти, аби не наражати на небезпеку життя хворого працівника.
Порядок надання екстреної медичної допомоги визначений законодавством.
Екстрена медична допомога — це медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я» (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-VI; далі — Закон про екстрену медичну допомогу).
Цей вид медичної допомоги надають людині у невідкладному стані на місці події, під час перевезення та у закладі охорони здоров’я відповідно до медичних показань на підставі клінічних протоколів та стандартів екстреної медичної допомоги, затверджених Міністерством охорони здоров’я України.
Невідкладний стан — це раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке створює пряму і невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або довколишніх і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин. Проте конкретних критеріїв для його визначення не існує (та й не може існувати).
Оцінює ситуацію та вирішує, чи госпіталізувати пацієнта, керівник бригади швидкої медичної допомоги. Йому ж підпорядковані всі члени бригади, і саме він несе персональну відповідальність за її роботу (п. 8 Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1114; далі — Типове положення).
Законодавством визначено критерії розподілу звернень до лікувальних закладів залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені. Екстреними є звернення щодо пацієнтів у невідкладному стані, що супроводжується, зокрема, непритомністю та раптовим болем у ділянці серця.
Як переконати бригаду швидкої госпіталізувати працівника
Якщо йдеться про виклик швидкої медичної допомоги для працівника підприємства у робочий час, цілком імовірно, що погіршення його стану здоров’я пов’язане із виробничими факторами. Законодавством обов’язок забезпечувати безпечні і нешкідливі умови праці покладено на власника чи уповноважений ним орган (ст. 153 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).
Якщо бригада швидкої допомоги відмовляється госпіталізувати працівника, рекомендуємо діяти за таким алгоритмом.
1. Спробуйте переконати керівника бригади, що стан працівника вашого підприємства є невідкладним і залишати його без медичного нагляду небезпечно. Зверніть увагу керівника бригади на симптоми, що спостерігалися у хворого (втрата свідомості, болі в серці тощо) та інші обставини (нічний час доби, відсутність близьких родичів, які зможуть доглянути за ним або транспортувати).
2. Нагадайте медпрацівникам їхні обов’язки та відповідальність за нехтування ними. Так, крім вже згаданих норм законодавства, аргументами можуть стати такі положення:
Медичні працівники зобов’язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини. За несвоєчасне і неякісне забезпечення необхідною медичною допомогою, що призвело до тяжких наслідків, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону (ч. 1, 4 ст. 37 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-XII; далі — Основи законодавства про охорону здоров’я);
Особи, винні у порушенні положень цього Закону, у порядку, встановленому законом, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну або цивільно-правову відповідальність за ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необгрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення (ч. 1 ст. 15 Закону про екстрену медичну допомогу);
Працівники бригади несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, визначених законодавством про охорону здоров’я та цим Типовим положенням (пп. 1 п. 19 Типового положення);
Відповідно до покладених завдань бригада забезпечує письмове інформування пацієнта або його родичів про надану йому медичну допомогу (пп. 12 п. 16 Типового положення);
Залежно від обставин передбачена кримінальна відповідальність медпрацівника у вигляді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських чи виправних робіт, а також обмеження чи позбавлення волі (ст. 139 «Ненадання допомоги хворому медичним працівником» та 140 «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником» Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III; ККУ).
3. Якщо попередні аргументи не діють, зверніться до старшого чергового медичного працівника підрозділу швидкої медичної допомоги через диспетчера підрозділу швидкої медичної допомоги. У такий спосіб бригаду швидкої медичної допомоги, яка розуміє потенційні наслідки конфліктної ситуації, часто таки вдається переконати госпіталізувати хворого.
Коли ви вжили всіх необхідних для порятунку хворого заходів, обов’язково зафіксуйте відмову керівника бригади екстреної медичної допомоги госпіталізувати хворого. Для цього складіть акт у довільній форміза участю і підписами якомога більшої кількості працівників підприємства. У ньому детально опишіть інцидент.
Акт також варто скласти й у випадку згоди працівника на його госпіталізацію. Якщо виникнуть ускладнення зі здоров’ям, це допоможе встановити причинно-наслідковий зв’язок між відмовою швидкої госпіталізувати та цими ускладненнями. Те ж саме слід зробити і якщо працівник сам відмовляється від надання йому медичної допомоги та/або від госпіталізації.
Крім того, про відмову працівника від госпіталізації, попри погане самопочуття, обов’язково роблять запис працівники швидкої — у формі первинної медичної облікової документації № 110/о «Карта виїзду швидкої медичної допомоги» (далі — Форма № 110/о). Відповідно до п. 45 Інструкції щодо заповнення Форми № 110/о п. «Відмова» цієї форми заповнюють, якщо особа відмовляється від медичної допомоги/ транспортування. При цьому особа особисто вказує своє прізвище, ім’я, по батькові, підкреслює, від чого саме відмовляється, та ставить підпис. Поряд із підписом особи свідки відмови (якщо такі є) ставлять підписи.
У разі відмови особи чи її законного представника або інших свідків ставити свій підпис про відмову від медичної допомоги/ транспортування керівник бригади швидкої медичної допомоги зазначає у цьому рядку: «Відмовився підписувати».
У подальшому, за потреби, всі вказані документи можуть стати основою для письмової скарги на дії бригади швидкої допомоги або ж убезпечити підприємство від претензій працівника, якщо той сам відмовився від госпіталізації.
Визначаємо, чи пов’язане погіршення самопочуття із виробничими факторами
Оскільки роботодавцеві достеменно не відомо, чи пов’язане погане самопочуття працівника із виробничими факторами, після надання першої невідкладної допомоги слід діяти відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337. Встановлювати причинно-наслідковий зв’язок поганого самопочуття працівника зі шкідливими факторами виробничого середовища буде комісія з розслідування нещасного випадку.
Розслідування проводять, якщо стався нещасний випадок — обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю. Шкода може бути від поранення, травми, зокрема внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день.
Як діяти, якщо працівник відмовляється від медичного огляду у разі поганого самопочуття
Якщо працівник скаржиться на погане самопочуття і при цьому відмовляється від огляду медиком (наприклад просить дозволити піти додому раніше закінчення робочого дня), щоб захистити інтереси роботодавця, не давайте дозвіл залишити підприємство лише «на словах». Обов’язково оформіть таке прохання у вигляді «відпрошувальної» заявиз проханням встановити неповний робочий день, де вказано дату та час закінчення робочого дня:
Прошу встановити мені режим неповного робочого дня тривалістю дві години (з 09:00 до 11:00) на один календарний день 15.07.2023 у зв’язку із поганим самопочуттям.
Маючи таку заяву, ви зафіксуєте відсутність працівника на підприємстві. А якщо з ним станеться нещасний випадок (поза територією підприємства), зможете довести, що це трапилося не під час виконання потерпілим трудових обов’язків та не на робочому місці.
