Основні засоби захисту від радіації

Високі дози радіації, отримані від контакту з радіоактивними матеріалами, становлять загрозу для будь-яких живих організмів. Радіоактивне опромінення клітин змінює їхню здатність відновлюватися, що може призвести до загибелі, пошкодження або неправильного відновлення.

Внаслідок радіаційний впливу у людини порушуються життєві функції органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту. Залежно від дози опромінення, проникаючої радіації чи радіоактивних речовин загальна гамма зовнішнього опромінення спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу, яка може бути від легкого до надзвичайно важкого ступеня.

У зоні особливого ризику опиняються люди, що працюють у пов’язаних із радіацією сферах: лікарі, що займаються променевою терапією, екіпажі літаків, які піддаються впливу космічного випромінювання, працівники ядерної галузі. 

Для захисту працівників від забруднень радіоактивними речовинами та запобігання їх потраплянню всередину організму застосовуються засоби захисту від радіації. 

Засоби захисту працівників у разі надзвичайних ситуацій

Нормативне регулювання

Питання, пов’язані з радіаційним захистом населення, врегульовані в Україні низкою законодавчих і нормативно-правових актів, зокрема:

• Кодексом цивільного захисту України;
• Законами України: «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 № 39/95-ВР, «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» від 14.01.1998 № 15/98-ВР;
• Порядком забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженим постановою КМУ від 19.08.2002 № 1200 (далі — Порядок № 1200);
• Інструкцією з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затвердженою наказом МНС України від 16.12.2002 № 330;
• Нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, які зайняті на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання, затвердженими наказом Міненерговугілля України від 06.02.2014 № 116 та ін.

На підприємствах, які постійно виконують роботи з радіоактивними речовинами, потрібно забезпечити підвищений рівень вимог з охорони праці. З цією метою роботодавець зобов’язаний розробити детальні інструкції, щодо порядку проведення робіт, обліку, збереження та використання джерел випромінювання, збору та знешкодження радіаційних відходів, порядку проведення дозиметричного контролю тощо.

 Який порядок дій у разі радіаційної небезпеки

Засоби захисту працівників від радіації

Важливо, щоб працівники, які виконують роботи з радіоактивними речовинами, перебували під постійним медичним наглядом, використовувати прилади індивідуального дозиметричного контролю (універсальні радіометри) для своєчасного виявлення і вимірювання рівня випромінювання, дотримуватися вимог безпеки праці.

Під час організації захисту від зовнішнього іонізуючого опромінювання при роботах із закритими джерелами випромінювання, тобто такими, які виключають можливість потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище, передусім необхідно не допустити переопромінення працівників. Основним способами захисту від цього є:

• зменшення активності джерела, з яким контактують працівники під час конкретного технологічного процесу, — досягається шляхом використання речовин із меншою активністю;
• зменшення часу контакту з джерелом випромінювання — досягається шляхом вдосконалення організації робіт і технологічного виробничого процесу та проведення попередніх тренінгів працівників;
• збільшення відстані між людиною і джерелом — використовується, як правило, при контакті з точковим джерелом випромінювання шляхом використання дистанційних універсальних маніпуляторів та інших автоматизованих пристроїв;
• розташування між людиною і джерелом захисного екрану (стаціонарного, пересувного, розбірного, настільного тощо), тобто пристрою, який зменшує інтенсивність випромінювання до безпечного рівня.

Для виготовлення екранів, а також для захисту працівників в стаціонарних спорудах, використовується бетон, чавун, сталь, алюміній, скло, свинець та інші матеріали.

Від дії рентгенівських променів застосовують екрани зі сталевого листа товщиною 0,5-1 мм або алюмінію товщиною 3 мм, спеціальної гуми. Оглядові вікна виконують з плексигласу товщиною 30 мм або з покритого оловом скла товщиною 9 мм. 

Для захисту шкіри від забруднень радіоактивними речовинами та запобігання їх попаданню всередину організму, захисту від альфа і бета-випромінювання передусім застосовуються засоби індивідуального захисту від радіації (ЗІЗ від радіації).

Засоби захисту від радіації використовуються у тих випадках, коли інші заходи недостатньо ефективні: при переході через зони збільшеної інтенсивності випромінювання, при ремонтних та налагоджувальних роботах у аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення.

Види засобів індивідуального захисту від радіації

Комплектувати підприємства ЗІЗ необхідно відповідно до Порядку № 1200. Згідно з документом до засобів радіаційного та хімічного захисту населення та забезпечення працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час належать:

• засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин;
• одяг спеціальний захисний;
• засоби індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин;
• респіратори;
• прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю;
• прилади хімічної розвідки і контролю;
• джерела живлення і засоби індикації для перелічених приладів;
• ватно-марлеві пов’язки.

Номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту та норми забезпечення ними визначено у додатку до Порядку № 1200.