Тривалість скороченого робочого дня у шкідливих умовах праці

Відповідь

Відповідно до ст. 57 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП) час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Правила внутрішнього трудового розпорядку – локальний нормативний акт, який регламентує організаційно-правові аспекти трудових взаємовідносин роботодавця та працівників від дня укладання трудового договору до дня припинення трудових відносин в організаціях усіх форм власності.

Статтею 21 КЗпП визначено, що працівники, які уклали з організацією трудові договори, мають підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку. У п. 2 ч. 1 ст. 29 КЗпП зазначено, що роботодавець зобов’язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У п. 2 ст. 51 КЗпП визначено, що скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більше 36-ти годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Скорочений робочий день – це робочий день, що встановлюється для окремих категорій працівників тривалістю менше нормального робочого дня з метою надання їм додаткового відпочинку. При цьому відповідно встановлюється і скорочений за кількістю робочих годин робочий тиждень.

Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

За матеріалами Управління Держпраці у Рівненській області

Гарячі статті

• Порядок розслідування нещасних випадків
• Покажчик НПАОП 2019
• Навчання з питань охорони праці
• Штрафи за порушення законодавства про працю у 2019 році