Згідно з Законом України «Про охорону праці» (ст. 19) фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Встановлено, що поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах передбачено також фінансування:
- профілактичних заходів з охорони праці;
- виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці повинні становити не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір таких витрат встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства.
Таким чином, витрати підприємств на заходи з охорони праці складаються із коштів, передбачених колективним договором, державним та місцевими бюджетами, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
Важливим документом, що регулює відносини між власником підприємства і найманими працівниками, є колективний договір. Крім зобов’язань сторін колективного договору, у ньому відповідно до ст. 20 Закону про охорону праці сторони мають передбачити шляхи забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за встановлений законодавством, заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки і гігієни праці та визначити обсяги і джерела фінансування зазначених заходів.
У ст. 19 Закону про охорону праці закріплена важлива норма, згідно з якою суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Зараз є чинним Перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 (далі – Перелік № 994).
28 лютого 2018 року Кабмін постановою за № 134 вніс до вказаної вище постанови деякі зміни. Зокрема, в п. 2 передбачив, що витрати на охорону праці формуються з урахуванням вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку і складення фінансової звітності, а також, що обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді.
Читайте також: Порядок розслідування нещасних випадків
