Вітчизняна охорона праці по-європейськи: інтерв’ю з Головою Держпраці

«Ми  плануємо і надалі розвивати співробітництво з іншими країнами задля протидії нелегальному працевлаштуванню, що сприятиме створенню прозорого, легального міжнародного ринку праці», – Роман Чернега.

Охорона праці та безвіз

Роман Тарасович, скажіть, будь ласка, чи чекають на українське законодавство в сфері охорони праці зміни відповідно до вимог стандартів ЄС в рамках отримання безвізового режиму з Євросоюзом?

Зобов’язання України в сфері імплементації директив Європейського Союзу у галузі охорони та безпеки праці передбачені відповідними додатками до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Запровадження безвізового режиму з ЄС для України також передбачено в рамках виконання відповідних пунктів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, зміни законодавства в сфері охорони праці відбуватимуться в рамках виконання Україною Угоди про асоціацію.

Перспективи розвитку вітчизняного законодавства в сфері безпеки та гігієни праці

На  що чекати в першу чергу та які загальні перспективи розвитку вітчизняного законодавства в сфері безпеки та гігієни праці?

В першу чергу до українського законодавства, в рамках виконання Угоди про асоціацію, планується імплементувати вимоги директиви 89/391/ЄС про встановлення заходів із заохочення поліпшення охорони здоров’я та безпеки працівників, яка запропонована в проекті Трудового Кодексу. Інші акти законодавства acquis ЄС у сфері безпеки та охорони праці передбачені розділом «Здоров’я та безпека праці» Додатку XL до Глави 21 «Співробітництво у галузі зайнятості». Держпраці, в межах повноважень, здійснюються заходи з імплементації 11 директив ЄС.

Досвід в галузі безпеки праці яких країн стане прикладом для розробки  та поліпшення нормативно-правових актів України?

Для розробки та поліпшення нормативно-правових актів України використовуватиметься досвід країн із аналогічною початковою ситуацією у галузі безпеки та охорони праці. Так, досвід Литовської Республіки, Республіки Польща. Одночасно, в рамках внесення змін до відповідних законодавчих актів, проекти актів будуть направлені до бюро МОП та Урядового офісу з Європейської та Євроатлантичної інтеграції при Кабінеті Міністрів України для отримання відповідних висновків.

Угода про співробітництво з Литвою

Романе Тарасовичу,  Ви минулого року підписали угоду про співробітництво з Литовською Республікою. Що передбачає цей документ? І чи плануються подібні угоди?

Так, дійсно, в рамках стратегічного партнерства з метою розширення двостороннього співробітництва між Україною та Литовською Республікою було підписано Протокол про співробітництво у сфері праці. Цей надзвичайно важливий документ передбачає обмін експертами, інформацією про осіб, які виконують роботу на території обох країн на умовах найму, організацію практичних занять та інших спільних заходів стосовно охорони праці, захисту прав працівників. Йдеться також про впровадження нових стандартів безпеки та гігієни праці, вдосконалення механізму державного нагляду за дотриманням законодавства про працю. Загалом Протокол має сприяти розширенню співпраці з Литовською Республікою щодо окреслених мною питань. 

Підтримка українських трудових мігрантів

Ви згадали про людей, які працюють за кордоном на умовах найму. Останнім часом у ЗМІ гостро звучить тема українських трудових мігрантів, а саме – їх легального працевлаштування. Чи має  Держпраці вплив на наших громадян, які працюють за кордоном?

Якщо йдеться про роботу українців за кордоном, то, на жаль, повноваження Держпраці обмежуються. Саме тому ми і плануємо надалі розвивати співробітництво з іншими країнами щодо протидії нелегальному працевлаштуванню, що сприятиме створенню прозорого, легального міжнародного ринку праці.

Для побудови ефективної системи підтримки і захисту українських робітників потрібно залучати легальні компанії-посередники, що відправляють їх працювати за кордон, Державну службу зайнятості України, яка займатиметься реінтеграцією українських трудових мігрантів, що повернулися в Україну, а також консульські служби МЗС, які мають змогу безпосередньо допомагати українцям за кордоном.

Особливо це стосується громадян, які планують виїхати за кордон працювати і, відповідно, звертаються до посередників. Шукаючи роботу через фірми чи осіб, які пропонують допомогу, потрібно обов’язково перевіряти, чи мають вони ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Адже це є гарантією того, що ви не станете жертвою такого жахливого явища, як торгівля людьми.

Як створити  ефективну систему підтримки і захисту українських робітників за кордоном? З чого потрібно розпочати?

На мою думку, державна міграційна політика в сучасних умовах повинна, з одного боку, бути спрямована насамперед на створення конкурентоспроможного національного ринку праці та зменшення масштабів зовнішньої трудової міграції, з іншого – на забезпечення захисту інтересів громадян України за кордоном та сприяння легальному працевлаштуванню. Належне врегулювання трудової міграції передбачає подолання наявних прогалин у національному законодавстві, гармонізацію із законодавством країн ЄС.

Окрім того, суттєвим кроком є підвищення рівня правосвідомості як громадян, які бажають працевлаштуватися за кордоном, так і суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. З цією метою Держпраці за минулий рік проведено багато семінарів, нарад, конференцій та інших заходів спільно з Державною службою зайнятості України щодо роз’яснення чинного законодавства про працю та зайнятість. Постійно проводяться перевірки суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

 

Гарячі статті зі свіжого номера

• Витрати на охорону праці: оформлюємо правильно
• Перевіряємо стан охорони праці на підприємстві. Перелік документів
• Як проводити інструктажі та навчання на мікропідприємствах

Посередники в працевлаштуванні за кордоном

Окрім легальних посередників сьогодні на ринку міжнародного працевлаштування активно працюють посередники-шахраї. Як застерегти  людей від серйозних проблем? І чи є, на Вашу думку, дієві способи боротьби з такими шахраями?

Міністерство соціальної політики України здійснює ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та контроль за дотриманням суб’єктами господарювання ліцензійних умов. Держпраці, у свою чергу, контролює дотримання вимог законодавства про працю та зайнятість фірмами, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Українським громадянам, які поставили за мету працювати за кордоном, потрібно пам’ятати, що у приміщенні суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у доступному для відвідувачів місці мають бути розміщені такі документи, як:

• копія ліцензії на провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном із зазначенням дати видачі ліцензії та органу, що її видав;
• перелік держав, до яких згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів; 
• засвідчена ліцензіатом письмова загальна інформація про характер майбутньої роботи, умови праці та проживання в державі працевлаштування.

Клієнту надаються послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном лише після укладення з ним договору. Додатком до такого договору є завірена суб’єктом господарювання копія погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем. Виконання умов договору оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами.             

Дієвими способами боротьби з фірмами-шахраями є нові критерії відбору суб’єктів господарювання для проведення перевірок дотримання вимог законодавства про працю та зайнятість, які затверджені Кабінетом Міністрів України. Суб’єкти господарювання розподіляються за групами ризику, тобто за фактичною чисельністю працевлаштованих за кордоном, наявністю обґрунтованих скарг, терміном ведення діяльності та іншими показниками.