Як подбати про радіаційну безпеку працівників рентген-кабінетів

Нормативне регулювання

Усі заклади охорони здоров’я, які використовують джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), зобов’язані дотримувати Загальних правил радіаційної безпеки використання джерел іонізуючого випромінювання у медицині, затверджених наказом Держатомрегулювання та МОЗ від 16.02.2017 № 51/151 (далі — Загальні правила).

Які існують обов’язкові засоби радіаційного захисту

Державні гігієнічні нормативи «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затверджені наказом МОЗ від 14.07.1997 № 208, визначають три категорії осіб, що зазнають опромінювання:

• категорія А (спеціальний персонал) — особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання;
• категорія Б (додатковий персонал) — особи, які безпосередньо не працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, але можуть отримувати додаткове опромінення, бо їхні робочі місця розташовані в приміщеннях або на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями;
• категорія В — решта населення країни.

Найбільше шкідливого впливу зазнає персонал категорії А. Під час рентгенологічних процедур на таких працівників, окрім рентгенівського випромінювання, діють:

• хімічні речовини;
• продукти іонізації повітря (озон, окисли азоту);
• пил свинцю у повітрі, на поверхні устаткування, підлозі, стінах, вікнах приміщень;
• небезпечний рівень напруги в електричних ланцюгах, замикання яких може проходити крізь тіло людини;
• підвищена температура елементів технічного оснащення;
• надмірні фізичні навантаження під час експлуатації рентгенівського устаткування;
• підвищений рівень шуму від технічного оснащення;
• повітряна й контактна передача інфекції.

Тож, які умови роботи мають бути у рентгенкабінеті, щоб запобігти шкідливому впливу?

Основні принципи радіаційної безпеки

Працювати з рентгенівським апаратом можуть лише особи віком 18 років і старші, які мають документ про спеціальну підготовку. Перед роботою кожен працівник має пройти перевірку знань правил радіаційної безпеки, а також нормативних документів та інструкцій з охорони праці, що діють у закладі.

Приміщення рентгенкабінетів будують виключно для проведення рентгенологічних досліджень. У них обов’язково має бути справна припливно-витяжна вентиляція.

Рентгенівські апарати мають відповідати вимогам безпеки. Необхідно правильно встановити їх у кабінеті та регулярно проводити профілактичне технічне обслуговування.

До заходів радіаційного захисту осіб, що працюють із ДІВ, належать:

• скорочений робочий день;
• право на ранній вихід на пенсію;
• забезпечення молоком (для рентгенлаборантів, які використовують гідрохінон та інші шкідливі речовини);
• усунення психологічного напруження, пов’язаного з ДІВ;
• обмеження опромінення жінок репродуктивного віку.

Керівник закладу охорони здоров’я зобов’язаний організувати проведення попереднього (до прийняття на роботу) і щорічних періодичних медичних оглядів осіб, які за наказом по закладу належать до категорії А. До роботи допускають лише тих, хто не має медичних протипоказань.

Вагітним жінкам, які працюють у рентгенівському кабінеті, адміністрація закладу зобов’язана забезпечити відповідні умови праці. До кінця вагітності еквівалентна доза, яку отримує плід, не має перевищувати 1 МЗв.

 Як організувати видачу молока на підприємстві

Навчання та перевірка знань з охорони праці у закладах охорони здоров’я

У закладах охорони здоров’я, де проводять діагностичні чи лікувальні процедури медичного опромінення, персонал має проходити навчання та перевірку знань з радіаційної безпеки. Це вимога Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб суб’єктів окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 02.10.2014 № 143.

Для кожного працівника радіаційного кабінету обов’язково проводять інструктажі:

• вступний — до початку роботи;
• первинний — на робочому місці;
• повторний — не рідше разу на квартал;
• позаплановий — якщо змінюють характер робіт чи медичне обладнання.

Навчання з охорони праці та перевірку знань проводять відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15. Важливо навчити персонал безпечним методам і прийомам проведення досліджень, а також методам і способам забезпечення радіаційної безпеки.

Засоби захисту працівників

Виділяють чотири принципи радіаційної безпеки:

1. «Захист кількістю» — зменшувати потужність ДІВ до мінімуму.
2. «Захист часом» — скорочувати час роботи з ДІВ.
3. «Захист відстанню» — збільшувати відстань від ДІВ до людей.
4. «Захист екраном» — екранувати ДІВ матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання.

Основні принципи, вимоги та норми захисту персоналу та пацієнтів під час медичних рентгенологічних процедур визначають Державні санітарні правила і норми «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур», затверджені наказом МОЗ від 04.06.2007 № 294 (далі — Гігієнічні вимоги). Вимоги цього документа обов’язкові для усіх юридичних та фізичних осіб, які здійснюють діяльність, пов’язану з медичним опромінюванням під час медичних процедур. Відповідальний за виконання Гігієнічних вимог — керівник закладу охорони здоров’я.

Якщо працівник рентгенівського кабінету не дотримує порядку проведення рентгенологічних досліджень, порушує інструкції і правила безпеки, відповідальність несе як він особисто, так і керівник закладу.

Яка відповідальність чекає на порушників вимог з охорони праці

Працівники рентгенкабінетів мають використовувати стаціонарні, пересувні та індивідуальні засоби радіаційного захисту відповідно до додатка 7 до Гігієнічних вимог. Для рентгенологічного дослідження дітей використовуйте захисні засоби менших розмірів.

Усі засоби захисту, які містять свинець, мають бути зачохлені, а пересувні — покриті фарбою. Це допоможе запобігти потраплянню свинцю в навколишнє середовище та організм людини.

Контролюйте захисну ефективність пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту раз на два роки, а вміст свинцю в повітрі кабінетів та на поверхні обладнання — раз на рік.

Як проводити дозиметричний контроль персоналу закладу охорони здоров’я

Організм людини не відчуває іонізуючого випромінювання. Тому запобігти шкідливому впливу радіоактивних речовин можна, лише якщо регулярно контролювати дози опромінення.

Медичні заклади мають забезпечувати радіаційний контроль відповідно до Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом МОЗ від 02.02.2005 № 54. Дозиметричний контроль персоналу закладу охорони здоров’я передбачає:

• моніторинг радіаційно-гігієнічних параметрів на робочих місцях, у приміщеннях закладу;
• індивідуальний дозиметричний контроль персоналу;
• оперативне та довгострокове планування, облік та зберігання індивідуальних доз опромінення персоналу.

Індивідуальний дозиметричний контроль осіб категорії А необхідно проводити постійно. Результати замірів реєструйте раз на квартал, індивідуальні річні дози опромінення фіксуйте у Карті обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А (далі — Карта обліку).

 Скачайте карту обліку індивідуальної дози опромінення персоналу категорії А

У кожного працівника має бути індивідуальний дозиметр. Його зберігають в окремому захищеному місці. Якщо індивідуальний дозиметр загубили або він вийшов з ладу, оцінювання дози опромінювання виконують за результатами попередніх вимірювань та вносять до Карти обліку.

Якщо персонал отримує дози опромінення, що перевищують встановлені контрольні рівні, комісія медичного закладу проводить розслідування причин і подає звіт за результатами розслідування до МОЗ та Держатомрегулювання.

Дії персоналу медзакладу щодо радіаційної безпеки за аварійних ситуацій

У випадку позаштатних (аварійних) ситуацій персонал зобов’язаний діяти відповідно до інструкції з радіаційної безпеки щодо ліквідації радіаційних аварій.

Аварійні ситуації у рентгенівському кабінеті:

• пошкодження радіаційного захисту апарата або кабінету;
• коротке замикання та обрив у системах електроживлення;
• механічні поломки елементів рентгенівського апарата;
• поломки систем водопостачання, каналізації, опалення і вентиляції;
• пожежі.

Про порушення в роботі рентгенівського апарата, несправності засобів захисту, порушення пожежної безпеки персонал має негайно сповістити керівника закладу охорони здоров’я.

Отже, якщо чітко дотримувати правил роботи в рентгенологічному кабінеті, шкідливий вплив іонізуючого випромінювання можна звести до мінімуму.

Основні ознаки та дії працівників у разі пожежі

скачати плакат