Чим загрожує інтоксикація ртуттю

Ртуть належить до промислових отрут першого класу небезпечності, що можуть спричиняти тяжкі порушення нервової системи. У працівників, на яких тривалий час впливає ця смертельно небезпечна токсична речовина, може виникнути інтоксикація. Як вона проявляється та що робити, щоб їй запобігти?

 

 

Де застосовують ртуть

Ртуть — рідкий сріблясто-білий важкий метал. Випаровується навіть за температури 0 °С. Має високу для металів температуру кипіння (357 °С), електро- та теплопровідність, значну хімічну стійкість і щільність. У промисловості використовують металеву ртуть і її сполуки: сулема, нітрат ртуті, каломель, гримуча ртуть.

Завдяки її властивостям ртуть застосовують у металургії, хімічній промисловості, гальванічних елементах, гальванотехніці, медицині, сільському господарстві та багатьох інших галузях.

Ртуть широко застосовують у виробництві різних приладів — барометрів, термометрів, манометрів, вакуумних насосів, полярографів тощо, у ртутних і кварцових лампах, як рідкий катод у виробництві їдких лугів і хлору електролізом, як каталізатор при синтезі оцтової кислоти, для амальгамації золота та срібла.

Як надати домедичну допомогу при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною

Чим небезпечна ртуть

Щоб отримати ртуть, випалюють мінерал кіновар. Випаровуючись, ця речовина перетворюється в пар, який не має забарвлення, запаху та інших органолептичних властивостей. Пари ртуті легко поширюються в повітрі та проникають у папір, дерево, тканину, штукатурку. Ртуть може потрапляти в щілини, осідати на підлогу, стіни. Як наслідок — вона засмічує приміщення, у якому нерідко виникають великі її концентрації. Зверніть увагу: гранично допустима концентрація цієї токсичної речовини в повітрі робочої зони — 0,01 мг/м3.

Ртуть проникає до організму переважно через органи дихання, рідше — через шкіру. Також вона може потрапити до організму й через органи травлення. Однак у цьому разі інтоксикація не розвивається: металева ртуть у кишечнику не всмоктується, а спричиняє послаблювальний ефект і повністю виділяється з організму з калом.

Особливість ртуті — її здатність до накопичення: утворюються депо в печінці, нирках, селезінці, підшлунковій залозі тощо, а також у легенях і кістках. Значна кількість цієї отруйної речовини накопичується у центральній нервовій системі.

Розрізняють гострі та хронічні форми інтоксикації металевою ртуттю.

Інтоксикація ртуттю: чим загрожує та як запобігти Читайте також: Інтоксикація марганцем: кому загрожує та як запобігти

Гостра інтоксикація

Розвивається бурхливо. Раптово з’являються різка слабкість, адинамія, головний біль, нудота, блювання, відчуття металевого присмаку в роті, слинотеча, болі в животі, іноді криваві проноси.

Типовими симптомами є виразки, що виникають у ротовій порожнині — на яснах і язику. Вони з’являються до кінця першої або на початку другої доби інтоксикації.

При гострій інтоксикації уражуються нирки — розвивається некроз клітин органу. Історично цей процес називається «сулемова нирка» з розвитком гострої ниркової недостатності. Кількість сечі знижується аж до її відсутності.

Якщо хворий своєчасно пройде лікування, він може повністю одужати. Але гостра інтоксикація може й призводити до летального наслідку.

Хронічна інтоксикація

У розвитку хронічної інтоксикації виділяють три стадії: початкову, помірно виражених змін і виражену.

Хронічне отруєння ртуттю часто закінчується смертю потерпілих.

Як організувати профілактику

Щоб у працівників не виникла інтоксикація ртуттю, вживайте таких заходів:

  • автоматизуйте виробничі процеси й герметизуйте обладнання;
  • дотримуйтеся санітарно-гігієнічних вимог до умов праці;
  • контролюйте, щоб працівники дотримувалися техніки безпеки під час роботи із ртуттю;
  • обладнуйте приміщення непроникними для цієї токсичної речовини стінами та підлогою;
  • організовуйте ефективну промислову вентиляцію;
  • знижуйте концентрацію парів ртуті в повітрі робочої зони;
  • забезпечуйте працівників спеціальним одягом зі щільної тканини та іншими засобами індивідуального захисту;
  • організовуйте попередні й періодичні медичні огляди.

Періодичний медичний огляд необхідно проводити раз на рік. Підстава — пункт 1.26 таблиці додатка 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246.

 

Як провести експертизу працездатності

На початковій стадії інтоксикації хворому рекомендовано тимчасово, на один — два місяці, припинити контактувати із ртуттю й іншими токсичними речовинами та пройти відповідне лікування. Якщо стан працівника поліпшився, він може повернутися на попередню роботу за умови ретельного лікарського спостереження за станом його здоров’я.

У виражених стадіях інтоксикації подальша робота в умовах впливу ртуті протипоказана. Хворого потрібно перевести на роботу, не пов’язану із впливом будь-яких токсичних речовин, та направити на медико-соціальну експертну комісію, щоб йому встановили ступінь втрати працездатності та групу інвалідності з професійного захворювання.

 

Довідник спеціаліста з охорони праці

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді