Підпишіться на Telegram-канал Проектом Трудового кодексу передбачено нові норми, якими регламентовано роботу на умовах ненормованого робочого дня. В чому полягає суть цих нововведень, — роз’яснює заступник Голови Федерації профспілок України, заступник Голови Робочої групи з доопрацювання Трудового кодексу до другого читання Сергій УКРАЇНЕЦЬ.
Як зазначає Сергій Українець, нині діюче законодавство, зокрема Кодекс законів про працю України, не встановлює конкретних випадків, порядку та обмежень застосування ненормованого робочого часу.
Через правову неврегульованість ненормований робочий день досить часто застосовується роботодавцями, а працівники зазнають серйозних матеріальних втрат, часто — перевтоми і фізичного виснаження. Ця робота не обліковується, вона виконується на користь роботодавця абсолютно безоплатно. Для працівника існує лише одна компенсація — у статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР передбачено, що працівникам з ненормованим робочим днем надається відпустка за особливий характер роботи тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Проектом Трудового кодексу України запроваджується точне обмеження для ненормованого робочого часу — не частіше одного разу на місяць. Відповідно до статті 153 за таке одноразове протягом місяця залучення працівника до роботи на умовах ненормованого робочого часу надається щорічна додаткова трудова відпустка чи/і встановлюється підвищений розмір оплати праці.
Але важливішим є те, що у разі залучення працівника роботодавцем до роботи понад норму робочого часу двічі і більше протягом місяця вся така робота вважається надурочною, вона підлягає повному обліку роботодавцем у встановленому порядку.
Відповідно до статті 232 проекту кодексу надурочна робота оплачується таким чином:
- в межах 120 годин на рік — у подвійному розмірі, що відповідає чинній нормі статті 102 КЗпП України;
- понад 120 годин — у потрійному розмірі, така норма на даний час у чинному законодавстві відсутня.
Отже, ненормований робочий час у проекті кодексу обмежено, він зводиться до мінімуму —один раз на місяць, підлягає підвищеній оплаті та компенсації додатковою відпусткою, решта понаднормово відпрацьованих годин обов’язково оплачуються в підвищеному розмірі.
