Психосоціальні ризики та їх фактори, пов’язані з роботою
Підпишіться на Telegram-канал Служба охорони праці. Новини! Оперативно й без зайвого шуму інформуємо про важливе

Психосоціальні ризики – це будь-які ризики, пов’язані з небезпеками, що виникають у процесі організації роботи внаслідок соціальних факторів та аспектів робочого середовища й можуть завдати психологічної, соціальної чи фізичної шкоди.
Новий закон про психічне здоров’я: план дій для роботодавця
Фактори психосоціальних ризиків – це аспекти планування або управління роботою, які збільшують ризик несприятливого впливу, що призводить до стресу, пов’язаного з роботою, посилення стресу, не пов’язаного з роботою, або впливає на здоров’я та добробут окремих працівників.
Фахівці ПФУ виділяють десять категорій факторів ризику поганого стану психічного здоров’я, пов’язаних із роботою:
- Зміст роботи / структура завдань: відсутність різноманітності, беззмістовна робота, недостатнє використання навичок, високий ступінь невизначеності, безперервний контакт із людьми в процесі роботи;
- Робоче навантаження й темп роботи: перевантаження, темп роботи, дефіцит часу, постійна необхідність дотримуватися крайніх термінів виконання;
- Графік роботи: нічні зміни, негнучкий графік, незручний робочий час;
- Контроль: обмежена участь в ухваленні рішень, брак контролю над робочим навантаженням;
- Середовище й обладнання: недостатнє забезпечення обладнанням, його неналежне технічне обслуговування, недостатня площа приміщень, погане освітлення, надмірний шум;
- Організаційна культура: погана комунікація, низький рівень підтримки вирішення проблем і особистого розвитку, відсутність визначення організаційних цілей або їх узгодження, дефіцитні ресурси, бюрократія;
- Міжособисті стосунки на роботі: соціальна ізоляція, погані стосунки з безпосередніми керівниками, конфлікти, відсутність соціальної підтримки, булінг, харасмент, цькування;
- Роль в організації: неоднозначність ролі, конфлікт ролей, відповідальність за інших;
- Розвиток кар’єри: відсутність кар’єрного росту, гарантій зайнятості, низький рівень оплати праці, низька соціальна цінність праці;
- Баланс між особистим життям і роботою: вимоги роботи та особистого життя, які суперечать одне одному, низький рівень підтримки вдома, проживання далеко від сім’ї під час виконання робочих завдань.
Для збереження психічного добробуту працівників на робочому місці рекомендується:
- Підвищувати обізнаність про психічне здоров’я через інформаційні кампанії (лекції, семінари, тренінги), поширення матеріалів;
- Створювати безпечне робоче середовище, заохочуючи працівників відкрито говорити про свої проблеми, просити про допомогу та підтримку в колег чи керівників;
- Організовувати командотворчі заходи, на яких працівники зможуть обговорювати стресові ситуації та обмінюватися досвідом;
- Моніторити робоче середовище для виявлення потенційних факторів стресу потрібно оцінювати ризики та усувати їх; проводити опитування серед працівників для оцінки рівня задоволеності роботою та ідентифікації проблемних сфер.
Читайте також про порядок проведення психофізіологічної експертизи працівників.
Джерело: ПФУ
