Чим відрізняється нещасний випадок на виробництві від невиробничого?

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від:

• одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь;
• одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження;
• утоплення, електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
• одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо);
• контакту з представниками тваринного та рослинного світу,

які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків

Ще більше корисної інформації

• Страхові виплати від нещасного випадку: права потерпілих і обов’язки роботодавця
• Як розслідувати нещасні випадки на підприємстві в умовах війни
• ОПФО: як встановити професійне захворювання, непрацездатність, інвалідність

Розслідування нещасного випадку на виробництві проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337. Вид розслідування визначається територіальним органом Держпраці. При проведенні спеціального розслідування територіальним органом Держпраці утворюється комісія із спеціального розслідування. Звичайне розслідування проводиться комісією підприємства (установи, організації). До складу зазначених комісій входить представник територіального органу Пенсійного фонду України.

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов’язані з виконанням трудових обов’язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані в наслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі-нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих.

Добірка корисних статей за темою

• Які документи оформити, якщо з працівником трапився нещасний випадок у вихідний день
• Чи розслідувати нещасні випадки з дистанційними працівниками
• За яким нормативним документом розслідувати нещасні випадки з дітьми, що сталися в позаурочний час

Відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №270, розслідуванню комісією підприємства (установи, організації) підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

1. прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі — організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;
2. переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;
3. виконання громадських обов’язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов’язків);
4. виконання донорських функцій;
5. участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);
6. участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
7. проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
8. використання газу у побуті;
9. вчинення протиправних дій проти особи, її майна;
10. користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
11. виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;
12. стихійного лиха;
13. перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах;
14. контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих;
15. споживання (використання) нехарчової продукції.

Читайте також про порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

Джерело: ПФУ