Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII витрати на охорону праці становлять:
- не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік — для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю;
- не менше 0,2% від фонду оплати праці — на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету (витрати передбачаються у державному або місцевих бюджетах).
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затвердженим постановою КМУ від 27.06.2003 № 994 (далі — Перелік № 994).
Відповідно до пункту 2 постанови, якою затверджено Перелік № 994, суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв’язку з вжиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складовою частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до переліку, мають враховуватися у складі витрат лише один раз.
У нормативно-правових актах для визначення процесу проведення огляду та випробування (діагностування) засобів виробництва задля встановлення доцільності, умов і строків подальшої безпечної експлуатації засобів виробництва, а також їх відповідності організаційно-методичним (експлуатаційнім) документам використовуються терміни як «технічне опосвідчення», так і «технічний огляд», які можуть бути первинними, періодичними та позаплановими. Історично так склалося, що для контролю за технічним станом об’єктів котлонагляду використовується термін «технічне опосвідчення», а підіймальних споруд та транспортних засобів — «технічний огляд». Наприклад, у Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 № 258, використовуються обидва терміни.
Згідно з пунктом 1 Переліку № 994 приведення основних фондів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, у т. ч. виробничого обладнання, може проводитися за рахунок витрат на охорону праці. Виникає запитання: чи можна вважати технічне опосвідчення (технічний огляд) «приведенням основних фондів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці»?
Слід зазначити, що технічне опосвідчення (технічний огляд) є складовою експлуатаційного обслуговування виробничого обладнання, може проводитись як у плановому, так і позаплановому порядку. За результатами технічного опосвідчення (технічного огляду) може бути оформлений експертний висновок або акт перевірки, де зазначаються заходи, яких слід вжити щодо подальшої безпечної експлуатації засобу виробництва. Саме ці заходи можуть слугувати основою для «приведення основних фондів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці» та проводитися за рахунок витрат на охорону праці (за умови зазначення у складі витрат лише один раз).
Таким чином, технічне опосвідчення (технічний огляд) засобів виробництва не може проводитися за кошти, передбачені на охорону праці, а має бути віднесено на собівартість продукції.
