Порядок дій у разі хімічної небезпеки

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище. Вона може супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР).

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах

Найбільшу небезпеку становлять аварії на хімічно небезпечних об’єктах, які виробляють, використовують у технологічному процесі виробництва, зберігають і транспортують аміак, хлор, азотну кислоту, сірчану кислоту, сірчаний ангідрид. Якщо ці речовини потрапляють у навколишнє середовище, вони створюють серйозну загрозу для всього живого. Заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Як діяти у разі хімічної небезпеки

Можна виділити такі основні фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин:

• забруднення навколишнього середовища;
• небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів);
• сильні руйнування на значній території внаслідок можливого хімічного вибуху.

Після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації насамперед важливо зберігати спокій і концентрацію уваги та виконувати вказівки органів місцевої влади та ДСНС.

Алгоритм дій у випадку загрози хімічної небезпеки

Розповідаємо, як діяти у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки.

1. Якщо ви почули звуки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім».
2. Увімкніть телевізор або радіо. Інформація передається офіційними каналами протягом п’яти хвилин після сигналу.
3.  Повідомте отриману інформацію сусідам, надайте допомогу інвалідам, дітям і літнім людям.
4. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин у квартиру (будинок): щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте.
5. Підготуйте запас питної води: наберіть воду в герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
6. Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку.
7. Упакуйте в герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2–3 доби.
8. Перед виходом з будинку перекрийте газо-, електро- й водопостачання, зачиніть вікна та вентиляційні отвори.

9. Візміть із собою індивідуальні засоби захисту дихання і найнеобхідніші речі та йдіть до укриття або на збірний евакуаційний пункт. Допомагайте тим, хто потребує допомоги.

У разі надзвичайної ситуації використовують засоби індивідуального захисту органів дихання (за принципом захисної дії вони бувають фільтрувальними та ізолювальними) та ЗІЗ шкіри, які захищають тіло людини від отруйних і радіоактивних речовин та біологічних засобів.

Алгоритм дій за раптового виникнення хімічної небезпеки

Після повідомлення (по радіо або іншим засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР і про небезпеку хімічного зараження дотримуйте передбачених заходів.

1. Якщо є змога, негайно залиште зону хімічного забруднення.
2. Зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та літнім людям, які підлягають евакуації в першу чергу.
3. Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-, водо- й газопостачання, візьміть підготовлені речі.
4. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.
5. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру.
6. Потрібно обходити переходи через тунелі, яри, лощини — у низьких місцях може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин.
7. За підозри на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, пийте велику кількість рідини (чай, молоко, сік, воду) і зверніться до медичного закладу.
8. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс і рот. Якщо є змога, прийміть душ.

На новому місці перебування потрібно дізнатися у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Про можливість повернутися до місця проживання (роботи) повідомляють після ліквідації наслідків аварійної ситуації через засоби масової інформації.

Якщо відсутні ЗІЗ і вийти з району аварії неможливо, потрібно:

• залишатися в приміщенні, тримаючи увімкненими радіоприймач, телевізор; чекати подальних повідомлень відділу з мобілізаційної роботи, з питань НС;
• щільно закрити вікна й двері, димоходи, вентиляційні отвори, люки;
• вхідні двері завісити шторою, використовуючи ковдри й будь-які щільні тканини;
• заклеїти щілини у вікнах і стики рам плівкою, лейкопластирем або папером;
• вимкнути джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах.

Надійна герметизація приміщення виключає проникнення небезпечних хімічних речовин.

Почувши розпорядження про евакуацію, потрібно бути уважними до вказівок і ретельно виконувати їх.

Як проводити інструктажі під час воєнного стану

Допомога при ураженні небезпечними хімічними речовинами

Хімічні сполуки можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи. Виникають утруднення дихання, кашель, виділення мокротиння, іноді з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях. Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, як-от астма та емфізема.

При подразненні слизової оболонки очей спостерігаються почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях — головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Перш ніж надавати допомогу, переконайтеся у власній безпеці.

Передусім потрібно захистити органи дихання потерпілого від подальшої дії НХР. Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло. За необхідності доправте потерпілого до медичного закладу.

Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

Хлор

Це отруйний хімічний газ, який має характерний запах і жовтий колір. Він важчий за повітря і розповсюджується на рівні підлоги та землі. Хлор застосовується як дезінфікуючий засіб, у виробництві, а також в побуті.

Ознаки отруєння: Під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.

Перша допомога: Одягніть протигаз і виведіть потерпілого із зони зараження. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Забезпечте потерпілому повний спокій. Щоб зменшити подразнення, дайте потерпілому вдихати пари нашатирного спирту. Шкіру, рот, ніс промити 2%-вим розчином питної соди або водою.

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система



Перейти до відео

Азотна кислота

Це безбарвна рідина, важча за воду, розчинна у воді, на повітрі димить. Пари важчі за повітря. Сильний окислювач, корозійна для більшості металів. Не горить. Запалює всі горючі речовини. Вибухає в присутності мінеральних розчинників, насамперед спирту й скипидару. Небезпечна при вдиханні, ковтанні та при попаданні на шкіру й слизові оболонки. Викликає важкі опіки шкіри.

Ознаки отруєння: дертя у горлі, утруднене дихання, сухий кашель, задишка, клекотить дихання, подразнення слизової оболонки очей, рота, носа, стравоходу та шлунка, опік губ, шкіри, підборіддя, пронизливі болі за грудьми, у ділянці шлунка, нестерпима блювота з кров’ю, охриплість голосу. Можливий спазм і набряк гортані, легень.

Допомога потерпілому:

• надіти на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2%-вим розчином харчової соди;
• винести потерпілого із зони зараження на свіже повітря. Очі та шкіру потерпілого промивати великою кількістю проточної води або 2%-вим розчином харчової соди;
• доправити потерпілого до лікувального закладу.

Сірчана кислота

Це безбарвна масляниста рідина. На повітрі повільно випаровується. Корозійна для більшості металів. Сильний окислювач. Добре розчиняється у воді. З водою реагує з виділенням тепла та бризок. Не горить. Обезводнює дерево, підвищує його чутливість до горіння. Запалює органічні розчинники та мастила. Небезпечна при вдиханні, ковтанні й при попаданні на шкіру та слизові оболонки.

Ознаки отруєння: подразнення в горлі, утруднене дихання, сухий кашель, задишка, клекотить дихання, роздратування слизових оболонок очей, носа, опіки губ, шкіри, підборіддя, пронизливі болі за грудьми, у ділянці шлунку, нестерпима блювота з кров’ю, охриплість голосу. Можливий спазм і набряк гортані.

Допомога потерпілому:

• надіти на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2%-вим розчином харчової соди;
• винести потерпілого із зони зараження на свіже повітря;
• зняти протигаз, забруднений одяг і взуття.
• зробити штучне дихання методом «рот в рот» за відсутності дихання у потерпілого;
• промивати очі та шкіру потерпілого великою кількістю проточної води або 2%-вим розчином харчової соди.
• доправити потерпілого до лікувального закладу.

Метан

У разі отруєння вивести потерпілого із зони зараження. У разі зупинки дихання зробити потерпілому штучне дихання.

Аміак

Аміак не має кольору, легший за повітря, тому швидко піднімається вгору. Використовуйте для захисту укриття, підвали та нижні поверхи будинків. Слід щільно закрити вікна і двері, бажано завісити віконні та дверні пройми тканиною, змоченою в лимонній кислоті або слабкому розчині оцту. У помешканні бажано пройти до ванної кімнати та включити душ на мілке розпилення — вода поглинає аміак із повітря.

Не вмикайте вентиляцію: вона витягує чисте повітря та затягує забруднене

Різкий запах аміаку нагадує нашатирний спирт. Якщо відчули такий запах, варто дихати через зволожену марлеву пов’язку, змочену розчином оцтової або лимонної кислоти.

Ознаки отруєння: Прискорене серцебиття, порушення частоті пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозотеча, важке дихання, при тяжкому отруєнні — нудота і порушення координації руху, маревний стан. Дотик до шкіри викликає обморожування. При високих температурах можливий смертельний кінець. 

Перша допомога:

• винесіть постраждалого на свіже повітря;
• дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-вого розчину ментолу в хлороформі);
• шкіру, слизові та очі промивайте водою або 2%-вим розчином борної кислоти щонайменше 15 хв;
• в очі закрапайте по дві-три краплі 30%-вого альбуциду;
• ніс змастіть оливковою чи вазеліновою олією;
• дайте потерпілому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою;
• у разі спазму голосових щілин треба зігріти ділянку шиї, зробити теплі ванночки, інгаляцію;
• у разі ураження шкіри обмийте її чистою водою, зробіть примочки з 5%-вого розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.

Не доторкайтеся до розлитої рідини у випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів.

Що робити, якщо трапився завал у будинку

шпаргалка

Як діяти після того, як хімічна небезпека минула

Коли отримали сигнал про закінчення хімічної небезпеки або за сприятливої зміни вітру після виходу із зони забруднення:

• відкрийте вікна й двері, провітріть приміщення;
• змініть верхній одяг;
• прийміть душ або вимийте відкриті частини тіла з милом;
• уникайте будь-яких фізичних навантажень;
• промийте продукти харчування (овочі та фрукти) слабким (2%-вим) мильно-содовим розчином.