Домедична допомога при мінно-вибухових пораненнях

Автор
експерт із питань домедичної допомоги, директор ліцею № 208 м. Києва, вчитель медико-санітарної підготовки
Вибухові пошкодження — одні з найбільш важких травм воєнного часу. У статті ви знайдете поради від експерта, які допоможуть врятувати життя. Зокрема, ви дізнаєтеся, як вберегтися від вибухів та як правильно надати домедичну допомогу потерпілому.

 

Мінно-вибухові поранення — це поєднані травми, що виникають в результаті імпульсного впливу комплексу вражаючих факторів мінно-вибухового боєприпасу.

У мирний час можуть статися випадкові або навмисні вибухи рудникового газу в шахтах, ємностей з газом або вибуховими речовинами, цистерн із пальним або газоподібним вмістом, бензобаків, газопроводів, продуктопроводів.

У воєнний час людина може отримати травми під час вибухів військових боєприпасів: гранат, мін, запалів, снарядів, випадково знайдених дітьми або таких, що зловмисно використовують терористи.

Як надати домедичну допомогу людям, які опинилися під завалами

Фактори ураження при мінно-вибухових травмах:

  • ударна хвиля;
  • висока температура й полум’я;
  • осколки й частки вибухового пристрою;
  • механічна травма — забій тіла при ударі об землю тощо;
  • тверді тіла;
  • баротравма — коливання атмосферного тиску;
  • токсична дія газоподібних продуктів вибуху;
  • акустична травма.

Чим небезпечні мінно-вибухові поранення

Вибухові травми — множинні й великі поранення або руйнування м’яких тканин, кісток і суглобів. Часто травми кінцівок поєднуються з відкритими та закритими ушкодженнями голови, органів грудної клітки і живота.

Множинні й поєднані травми при вибухових пораненнях характеризуються особливо важким загальним станом постраждалих і великими місцевими ураженнями тканин множинної локалізації.

Перебіг мінно-вибухових поранень проходить з глибоким і об’ємним руйнуванням тканин та контузією.

Які існують види поранень

Пошкодження, заподіяні вибухами, зазвичай поділяють на чотири типи:

1. Первинні. Такі травми (контузії) є результатом ударної, або вибухової хвилі.

Детонація високоенергетичних вибухових речовин створює хвилю в повітрі або у воді. Хвиля викликає швидкі й значні зміни зовнішнього атмосферного тиску: за ударною хвилею підвищеного тиску настає розрідження. Відразу за хвилею тиску спостерігається рух маси повітря — вибухова хвиля.

Унаслідок впливу вибухової хвилі людина може не мати жодних видимих зовнішніх пошкоджень.

Вибухова хвиля впливає на всі органи людини, особливо на ті, у яких зазвичай міститься повітря. Порожнисті органи мають найбільший ризик ушкодження, оскільки травми мають тенденцію виникати в ділянках меж «тканина — рідина», «тканина — газ» або «тканина — сухожилля».

Найбільш чутливі до такого типу уражень:

  • середнє та внутрішнє вухо — розрив барабанної перетинки;
  • легені — «вибухова легеня»;
  • шлунково-кишковий тракт.

2. Вторинні. Виникають унаслідок контакту із фрагментами вибухового пристрою або фрагментами допоміжних матеріалів, що відлітають внаслідок вибуху. Ці травми здебільшого проникаючі, також можливі тупі травми певного ступеня.

3. Третинні. Викликані безпосереднім впливом вибухової хвилі.

Вибухова хвиля може повністю зруйнувати тіло людини, що перебуває близько від місця вибуху. На деякій відстані від місця вибуху може відбутися травматична ампутація і випадання внутрішніх органів.

Вибухова хвиля може зруйнувати будівлі, відкидати людей, які при цьому отримують травми внаслідок падіння на землю чи удару в стаціонарні конструкції. Також можуть бути травми внаслідок руйнування конструкцій.

4. Четвертий тип. Супутні ураження в результаті опіків, отруєння чадним газом і отруйними газами, а також від вдихання пилу, диму або забруднюючих речовин, теплом та у випадку ядерного вибуху, ефектами радіації.

При дії снарядів спостерігаються проникаючі або непроникаючі поранення.

Проникаючі поранення грудної клітки зазвичай сліпі та супроводжуються пошкодженням легень. Частіше відзначаються невеликі, розміром 0,5—0,8 см, округлі вхідні отвори.

Розрізняють осколкові поранення внаслідок дії первинних і вторинних елементів.

У результаті вибуху бомб, снарядів, ракет і гранат, малокаліберних боєприпасів (елементів касетного боєприпасу) і деяких протипіхотних мін їхні корпуси руйнуються та утворюють первинні металеві фрагменти — осколки.

Також у результаті вибуху можуть руйнуватися конструкції будівель — вторинні фрагменти. Тому людина може отримати поранення, які викликані дією їхніх дрібних частин. Такі поранення переважно мають множинний осколковий характер.

Поранення, заподіяні протипіхотними мінами, бувають двох типів:

  • фугасні — з нажимними кришками, які вибухають після натискання на неї;
  • осколкові — вибухають, коли активуються спеціально прикріпленні елементи (розтяжка).

Miny-min.png

Унаслідок дії протипіхотної міни виникають ураження трьох типів, що залежать від фугасного ефекту або від утворення осколків:

Тип 1. Виникає при активації міни — якщо наступити на її кришку.

Вибух і місцевий первинний фугасний ефект призводять до травматичної ампутації або важкого поранення частини тіла, яка була у прямому контакті, найчастіше — ступні ніг. Може також бути поранення другої ноги, ділянки промежини, черевної порожнини, тазу, руки.

Тяжкість поранення залежить від кількості вибухової речовини в міні відносно до маси тіла.

Тип 2. Виникає при випадковій активації механізму, який прикріплений до осколкової міни та викликає детонацію.

Осколкові міни заподіюють такі самі поранення, як і інші вибухові пристрої осколкового дії, наприклад бомби й гранати.

Тяжкість поранення залежить від того, на якій відстані від епіцентру вибуху перебуває людина.

Тип 3. Виникає при активації пристрою безпосередньо в руках людини. Вибух заподіює тяжке поранення рук, обличчя, очей і верхньої частини тулуба.

Чим характеризуються поранення

Опіково-травматичний шок

У результаті мінно-вибухових поранень множинні та поєднані механічні травми комбінуються з опіками, розвивається складний опіково-травматичний шок. Клінічна симптоматика залежить від переважання пошкодження тих чи тих органів, площі й глибини опіку.

Шок розвивається швидше, він більш виражений, ніж при ізольованих опіках або механічних травмах. При мінно-вибухових пораненнях спочатку переважають ознаки травматичного шоку, а потім з’являється більш тривалий і тяжкий опіковий шок.

Опік і механічні пошкодження продовжують ускладнювати один одного й після виведення пораненого з шоку.

 

ЛОР-контузії

Ушкодження слухової і вестибулярної систем вибухового генезу, а також супутнє цьому ушкодження головного мозку, викликають характерний комплекс морфологічних, цереброваскулярних, нейродинамічних, метаболічних, імунологічних змін, які визначають перебіг і результат гострого періоду після травми.

Характеристика мінно-вибухових поранень

При мінно-вибухових ураженнях виникають три зони змін у травмованих тканинах:

  • зона відриву, розчавлювання і відсепаровки тканин — необоротні зміни;
  • зона контузії —вогнищеві незворотні процеси;
  • зона комоції — структурні зміни судин і нервових стовбурів.

Періоди клінічного перебігу мінно-вибухових уражень:

  • період шоку, обумовленого пораненням, — 12—48 год;
  • ранній післяшоковий період —численні дисфункції і неспроможність травмованих органів — від 3 до 7 діб;
  • період інфекційних ускладнень або значного ризику їх розвитку — від двох тижнів до місяця і більше;
  • період сповільненої реконвалесценції або трофічних порушень — від декількох тижнів до декількох місяців.

Добірка безпеки. Як зберегти життя в умовах ракетних обстрілів

Як надати домедичну допомогу

Першочергові невідкладні заходи при пораненнях із мінно-вибуховою травмою:

1.         Зупинити зовнішню кровотечу. Накласти кровоспинний джгут.

2.         Ліквідувати клапанний і відкритий пневмоторакс.

3.         Відновити прохідність верхніх дихальних шляхів. Провести серцево-легеневу реанімацію.

4.         Надати допомогу, якщо потерпілий у стані шоку.

Як запобігти пораненням

Міни та інші вибухонебезпечні предмети можуть бути фактично будь-де:

  • у покинутих житлових і промислових будівлях;
  • на вулицях, на дитячих майданчиках;
  • на заміському відкритому просторі: у полях, лісах, водоймах, на узбіччях доріг.

У містах вибухівка найчастіше трапляється:

  • у мобільних телефонах;
  • зброї або її деталях;
  • аптечках;
  • продуктових наборах;
  • дитячих іграшках.

Що робити, якщо знайшли підозрілий предмет:

  1. У жодному разі не чіпати його.
  2. Негайно повідомити про виявлений предмет підрозділам ДСНС (номер телефону 101) або поліції (102).
  3. Попередити людей поряд про можливу небезпеку.
  4. Відійти якомога далі від підозрілого предмету.
  5. Дочекатися приїзду спеціалістів і вказати їм місцезнаходження підозрілого предмета

Як організувати роботу працівників під час воєнного стану Дізнайтеся, як проводити інструктажі під час воєнного стану

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді