Відповідь
У зв’язку із введенням карантину на території України роботодавці можуть скористатися такими заходами, як надання працівникам відпусток, встановлення неповного робочого часу, запровадження дистанційної роботи або введення простою. Якщо власник підприємства вирішить ввести простій, він має зробити з дотриманням усіх вимог законодавства.
Простій — це зупинка роботи, викликана відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП України). Але перелік таких інших обставин, які призводять до простою, чинним законодавством не регламентований. У кожному конкретному випадку можу бути своя причина (несправність обладнання або інструментів, нестача сировини, перебої в енергопостачанні, форс-мажорні ситуації — зокрема, стихійне лихо, — військові дії тощо).
Інструкції з охорони праці: хто розробляє та як часто переглядати
Внаслідок простою може бути зупинена робота всього підприємства, або його окремих підрозділів, або ж робота окремого працівника. При цьому простій може відбутися як з вини роботодавця, так і з вини працівника, або ж з незалежних від них причин.
У період простою працівник може не виходити на роботу, але повинен одержувати заробітну плату (однак у меншому розмірі). Водночас нарахування доплат і надбавок, передбачених колективним договором, не здійснюються, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці.
Так, відповідно до законодавства (ст. 113 КЗпП України) простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Простій, який стався з вини працівника, не оплачується. У разі виникнення виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з вини працівника зберігається середній заробіток. При цьому у колективному договорі може бути визначений і більший рівень оплати часу простою.
Якщо простой виникає у період освоєння нового виробництва (продукції), роботодавець може здійснювати працівникам доплату до середнього заробітку строком не більш як шість місяців.
Простій може виявитися нетривалим (декілька годин/днів) або тривалим (декілька місяців). Проте його у будь-якому випадку слід зафіксувати документально.
Згідно із законодавством, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства (ч. 2 ст. 113 КЗпП України).
Форма повідомлення законодавством не встановлена — вона може бути усною або письмовою. Проте краще надати перевагу письмовому вигляду.
Після отримання повідомлення про початок простою комісія з числа працівників складає акт, що підтверджує наявність обставин, які спричинили простій на підприємстві.
Законодавство не регламентує форму акта простою, вона може бути довільною. Але документ обов'язково має містити фіксацію причин, що зумовили призупинення роботи, пропозиції щодо подолання наслідків простою та шляхи виходу з нього, а також дати початку та ймовірного закінчення простою. Акт може бути підписано:
- начальником відповідного структурного підрозділу;
- керівником служби охорони праці;
- керівником відділу кадрів;
- керівником юридичної служби;
- головою профспілкової організації або представником трудового колективу підприємства.
Також до складання акта можуть бути залучені інші працівники.
Корисні матеріали для вас:
Після цього акт простою затверджується роботодавцем або власником відповідним наказом. У наказі роботодавець визначає основні заходи, які необхідно вжити під час простою (заходи щодо усунення причин простою, запропоновані комісією; необхідність присутності або відсутності деяких працівників на роботі, якщо простій цілодобовий; визначення розміру оплати праці працівників на час простою; тимчасове переведення працівників на іншу роботу на час простою; запровадження нового чи зміна попереднього графіка роботи для працівників).
З наказом про затвердження акта простою мають ознайомитися усі працівники, яких стосується простій, під особистий підпис (у разі відмови працівника від підпису необхідно скласти відповідний акт).
Джерело: Управління Держпраці у Миколаївській області
