Простій на виробництві

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Службу охорони праці» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Лист Міністерства соціальної політики України від 04.10.2013 № 179/06/186-13.

Лист Міністерства соціальної політики України від 04.10.2013 № 179/06/186-13

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій же місцевості на строк до одного місяця. Відмова працівника від такого переведення не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності або для позбавлення премії повністю або частково.

Статтею 6 Закону України «Про охорону праці» (із змінами) передбачається, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови мають відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якого він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

Згідно зі статтею 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб (законодавчо не врегульовано порядок такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

На час простою не з вини працівника оформляються акт простою (фіксуються причини, що зумовили припинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу, в яких може бути зазначено, зокрема, що в період простою працівники звільняються від виконання трудових (посадових) обов’язків. Якщо за таких умов у період простою з працівниками станеться нещасний випадок, то він буде кваліфікуватися як нещасний випадок невиробничого характеру.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Відповідно до статті 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права та обов’язки працівників і адміністрації, визначається час початку і закінчення роботи, зобов’язання адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо Питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

додаток

Новий Закон про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі: роз’яснення Держпраці

Статті за темою

Усі статті за темою

Загрози під час відключень світла на підприємстві

У статті розглянемо основні загрози, які виникають під час блекауту, а також рекомендації як підготуватися до блекаутів, щоб убезпечити працівників підприємства від травмувань та інших наслідків, пов’язаних із можливими непередбачуваними відключеннями електроенергії
3406

Заходи безпеки під час роботи із сонячними панелями та батареями

Вимоги безпеки під час використання сонячних батарей — важливий аспект охорони праці. Про основні небезпеки під час роботи із сонячними панелями та батареями, рекомендації щодо поводження з сонячними панелями та особливості дотримання вимог пожежної безпеки читайте у статті
3546

Комісія з розслідування нещасного випадку: склад, перелік обов'язків

Для розслідування нещасних випадків, що не підлягають спеціальному розслідуванню, за наказом роботодавця на підприємстві утворюється комісія з розслідування нещасного випадку. Детальніше про склад комісії, її обов’язки і повноваження та про особливості створення комісії під час війни дізнайтеся зі статті
72287

Опалювальний сезон: як безпечно організувати на підприємстві

Організовуйте опалювальний сезон 2026/2027 років на вашому підприємтсві безпечно. Врахуйте підготовчі та організаційні заходи, особливості роботи котелень, генераторів, забезпечте виробничу безпеку та здоров'я працівників
128

Безпечна експлуатація АЗС: вимоги до будівництва, пожежної безпеки та охорони праці

Автозаправні станції є вибухопожежонебезпечними об’єктами (а за наявності порогової маси небезпечних речовин — також об’єктами підвищеної небезпеки), тому існують чіткі вимоги до організації безпечної експлуатації АЗС. Ці вимоги стосуються, як будівництва АЗС, так і їх щоденної роботи. Також надзвичайно важливо мати готовий план дій у разі настання аварійної ситуації на АЗС, ймовірність настання якої під час війни зростає
37920

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді