Підпишіться на Telegram-канал Мінсоцполітики у листі від 13.08.2014 № 87/0/15-14/06 пояснило, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
Статтею 132 КЗпП визначено, що за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники (крім працівників, що є посадовими особами), з вини яких заподіяно шкоду, несуть обмежену матеріальну відповідальність, тобто у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Але трудовим законодавством передбачені випадки повної матеріальної відповідальності працівників. Зокрема, у статті 134 КЗпП зазначений повний їх перелік:
- між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
- майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
- шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
- шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
- шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові у користування;
- відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків;
- шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;
- службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
- керівник підприємства усіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Держбюджет України та місцеві бюджети, юрособи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
