За яких умов можна призупинити трудовий договір

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

Можливість призупинити дію трудових договорів з працівниками під час воєнного стану передбачає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136).

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надавати та виконувати роботу (ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).

У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець — забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Щоб призупинити дію трудового договору, мають бути одночасно дотримані дві головні умови, а саме — абсолютна неможливість:

• надавати роботу — у роботодавця;
• виконувати роботу — у працівника.

Під абсолютною неможливістю роботодавця надавати роботу та працівника — виконувати її Мінекономіки розуміє випадки:

• роботодавець не має можливості забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим;
• роботодавець не може перевести працівника на іншу роботу або залучити його до дистанційної роботи у зв’язку тим, що працівник перемістився з території, де ведуться активні бойові дії, і не може надати згоду на таку роботу.

Як проводити інструктажі під час воєнного стану

Не можна призупиняти дію трудового договору за умови, що працівник бажає і може виконувати роботу або роботодавець може надавати роботу. Підстава — Лист Мінекономіки від 09.05.2022 № 4712-06/22838-09.

Якщо роботодавець має можливість забезпечувати працівникові умови праці згідно з трудовим договором, а працівник не може вийти на роботу через бойові дії, таку відсутність не можна кваліфікувати як прогул без поважної причини. Допоки роботодавець не з’ясує причини відсутності та не отримає від працівника письмові пояснення, його обліковують як відсутнього з нез’ясованих причин.

Роботодавець має право вимагати від такого працівника письмові пояснення про причини відсутності та їх поважність. У кожному випадку слід виходити з конкретних умов, які склалися у відповідній місцевості, а також із можливості реальної загрози життю і здоров’ю працівників.

Мінекономіки у такій ситуації радить надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати. Законодавство не передбачає такої відпустки з ініціативи роботодавця.

Під час воєнного стану на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без збереження зарплати без обмеження строку в 15 к. д. (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).

За матеріалами Мінекономіки