Перенесення робочих днів
Святкові та неробочі дні 2024 / 2025
За загальним правилом, відповідно до статті 67 Кодексу законів про працю України, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Святкові і неробочі дні визначає стаття 73 КЗпП. У 2023 році до цієї статті Законом України від 14.07.2023 № 3258-IX внесено зміни, які діють з 30.07.2023. Відповідно до цих змін у 2025 році передбачені такі дати святкових і неробочих днів та релігійних свят:
Дата | Назва свята |
24 серпня | День Незалежності України |
1 жовтня | День захисників та захисниць України |
25 грудня | Різдво Христове |
Календар святкових днів на 2025 рік виглядає таким чином:
Дата | Назва свята |
1 січня | Новий Рік |
8 березня | Міжнародний жіночий день |
1 травня | День праці |
8 травня | День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років |
28 червня | День Конституції України |
15 липня | День Української Державності |
24 серпня | День Незалежності України |
1 жовтня | День захисників та захисниць України |
Робота також не провадиться в дні релігійних свят. Неробочими днями у 2025 році в Україні є такі:
- 20 квітня — Пасха (Великдень);
- 8 червня — Трійця;
- 25 грудня — Різдво Христове.
Рекомендації щодо перенесення вихідних та робочих днів
З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
У разі застосування рекомендації Кабміну роботодавець, не пізніше ніж за два місяці, має видати наказ про перенесення вихідних та робочих днів.
Перенесення вихідних та робочих днів під час воєнного стану
Із 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан і загальну мобілізацію на 90 днів.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми таких статей Кодексу законів про працю України:
- статті 53 (скорочення на одну годину тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів);
- частини першої статті 65 (граничні норми застосування надурочних робіт);
- частин третьої — п’ятої статті 67 (перенесення вихідних та робочих днів);
- статей 71 (заборона роботи у вихідні дні), 73 (святкові і неробочі дні), 781 (неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток).
Підстава — частина 6 статті 6 Закону Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі – Закон № 2136).
Отже, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, інший вихідний день у період дії воєнного стану не надається.
Не застосовуються і норма частини 4 статті 67 КЗпП України щодо прийняття Кабміном відповідного розпорядження з рекомендацією керівникам підприємств перенести вихідні та робочі дні.
Зверніть увагу! У зв’язку з внесенням змін до Закону № 2136 з 19 липня 2022 року стаття 72 КЗпП стала знов чинною, отже роботу у вихідні дні у період воєнного стану потрібно компенсовувати так само як і до війни.
Таким чином, у разі залучення працівника до роботи у вихідний день за угодою сторін трудового договору працівнику або надають інший день відпочинку (конкретну дату вказують у відповідному наказі роботодавця), або ж оплачують фактично відпрацьовані години в грошовій формі в подвійному розмірі згідно з правилами, встановленими статтею 107 КЗпП України. Інший день відпочинку в такому випадку не надають.
Спосіб компенсації за роботу у вихідний день з урахуванням бажання працівника встановлюють у наказі (розпорядженні) про залучення працівника до роботи в такий день.