Як оформити акт службового розслідування порушення вимог безпеки праці?

Відповідь

Зважаючи на відсутність у трудовому законодавстві уніфікованої процедури проведення службового розслідування порушень вимог безпеки праці, виробничі підприємства зазвичай розробляють власні локальні Положення про службові розслідування. За методичну основу можна взяти державний Порядок проведення службового розслідування, затверджений постановою КМУ від 13.06.2000 № 950.

Такий підхід забезпечує правову сталість процедури, але потребує суттєвої адаптації до:

• специфіки технологічних процесів,
• вимог промислової безпеки,
• особливостей матеріальної відповідальності, притаманних конкретному виробництву.

Алгоритм оформлення і затвердження Акта службового розслідування

Пропонуємо наступний порядок оформлення та затвердження Акта службового розслідування.

Після того як керівник підприємства ухвалив рішення про проведення службового розслідування, він видає наказ про створення відповідної комісії. До її складу зазвичай залучають фахівців, здатних надати об’єктивну оцінку події:

• інженера з охорони праці,
• юрисконсульта,
• представника кадрової служби,
• керівників відповідних технічних підрозділів.

Головним завданням комісії є всебічне з’ясування обставин події. Зокрема, члени комісії мають встановити:

1. Об’єктивну сторону:

• зміст порушення,
• час,
• місце,
• обставини, за яких воно сталося.

2. Причинно-наслідковий зв’язок: чи призвели дії (або бездіяльність) конкретних працівників до настання негативних наслідків (аварії, псування майна, порушення режиму безпеки).
3. Наявність вини: комісія аналізує зібрані докази та письмові пояснення для встановлення того, чи було порушення допущено працівником навмисно або через необережність. 

Важливо розуміти: комісія не наділена повноваженнями офіційно визнавати особу «винною» у кримінальному чи адміністративному сенсі. Її роль полягає у документуванні фактів невиконання або неналежного виконання працівником його трудових обов’язків.

Читайте аналітичний матеріал в системі Експертус Охорона праці

• Як провести службове розслідування порушень вимог безпеки

Результатом роботи комісії є Акт службового розслідування. У цьому документі:

• фіксуються висновки щодо підтвердження або спростування факту дисциплінарного проступку,
• надаються рекомендації керівнику щодо застосування заходів дисциплінарного впливу (догани чи звільнення) або стягнення матеріальної шкоди згідно з нормами КЗпП України.

Остаточне рішення про притягнення до відповідальності залишається виключно за керівником підприємства.

На виробничому підприємстві пакет документів формується залежно від характеру порушення, але базовий перелік виглядає так:

1. Наказ про призначення розслідування: засвідчує повноваження комісії та встановлює терміни роботи.
2. Письмові пояснення: оригінали пояснювальних записок від працівників, чиї дії розслідуються, а також від свідків події.
3. Документи про кваліфікацію та інструктаж:

• копії сторінок Журналів реєстрації інструктажів з охорони праці (де стоїть підпис працівника).
• копії посадових (робочих) інструкцій, з якими працівник був ознайомлений під розписку.
• копії протоколів перевірки знань (якщо робота вимагає допуску).

4. Технічна документація:

• витяги з технологічних карт, регламентів або паспортів обладнання.
• висновки технічної експертизи або дефектні акти (у разі поломки верстатів чи агрегатів).
• дані з автоматизованих систем керування (якщо фіксувався режим роботи обладнання).
• матеріали візуальної фіксації: фотографії місця події, роздруківки з камер відеоспостереження, схеми або креслення.
• довідки про збитки: розрахунок вартості зіпсованої сировини, пошкодженого майна або суми бракованої продукції.

Алгоритм дій у разі відмови працівника надавати пояснення або підписувати Акт

Згідно зі ст. 149 КЗпП, власник повинен зажадати від порушника письмові пояснення.

Відмова працівника не припиняє розслідування, але має бути задокументована.

Крок 1. Фіксація вимоги надати пояснення

Комісія вручає працівнику письмове повідомлення (або озвучує вимогу при свідках) з проханням пояснити причини порушення. Бажано дати працівнику на це від 1 до 2 робочих днів.

Крок 2. Складання Акта про відмову надати пояснення

Якщо після закінчення строку працівник не надав пояснення:

• комісія (не менше 3-х осіб) складає акт про відмову від надання пояснень.
• в акті зазначається: «Працівнику (ПІБ) було запропоновано надати письмові пояснення щодо [суть події], від чого він відмовився у присутності комісії, мотивуючи це (вказати причину або написати "без пояснення причин")».

Крок 3. Ознайомлення з результатами розслідування (Актом службового розслідування)

Після завершення розслідування працівника ознайомлюють із  Актом під підпис.

Крок 4. Складання Акта про відмову від підпису в ознайомленні

Якщо працівник відмовляється підписувати Акт службового розслідування:

• Члени комісії роблять запис безпосередньо на самому Акті (наприкінці): «Працівник (ПІБ) від підпису про ознайомлення з Актом відмовився».
• Додатково складається окремий акт про відмову від підпису.

Важливо! Наявність таких актів про відмову є доказом того, що роботодавець дотримався процедури. Це позбавляє працівника можливості стверджувати в суді, що його права були порушені або його не вислухали.