Підпишіться на Telegram-канал Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України підготувала лист «Процедура проведення розслідування нещасних випадків, факт настання яких встановлено рішенням суду» від 29.05.2013 № 5067/0/5.2-10/6/13.
Так, статтею 55 Конституції України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів, у тому числі з позовом щодо встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до вимог пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
В той же час відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про охорону праці» для встановлення факту нещасного випадку на виробництві роботодавець повинен організувати розслідування відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення розслідування нещасних випадків на виробництві визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі — Порядок).
Пунктом 23 Порядку визначено особливості розслідування нещасних випадків, факт настання яких встановлено рішенням суду.
Зокрема, у абзаці 2 цього пункту зазначено, що у разі встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві у судовому порядку, утворення комісії та організація проведення розслідування такого випадку покладається на роботодавця, а у разі реорганізації підприємства, на якому стався нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником.
Якщо підприємство ліквідовано без правонаступника, зазначені обов’язки покладаються на територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку. Склад комісії із розслідування такого нещасного випадку (незалежно від ступеню тяжкості травми та її наслідків) визначено абзацом 4 пункту 23 Порядку.
Облік таких нещасних випадків здійснюється місцевими держадміністраціями за місцезнаходженням підприємства.
Отже, даним пунктом Порядку визначено юридичну особу, на яку покладається обов’язок щодо проведення розслідування такого нещасного випадку, створення належних умов (надання приміщення, засобів зв’язку, оргтехніки, канцелярського приладдя, автотранспорту тощо) для роботи комісії, ведення обліку даної категорії випадків, а також вимоги до складу комісії із розслідування.
Разом з тим, у абзаці 14 пункту 38 Порядку зазначено, що у разі, коли постраждав роботодавець, створення належних умов і сприяння роботі спеціальної комісії з метою своєчасного і об’єктивного спеціального розслідування нещасного випадку покладається на орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності — на місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самоврядування.
Крім того, під час проведення засідання комісії із розслідування нещасного випадку вирішується питання про розподіл обов’язків між її членами, а прийняте рішення оформлюється протоколом, який долучається до матеріалів розслідування.
Оскільки строк розслідування даної категорії нещасних випадків Порядком не врегульовано, рекомендуємо дотримуватись строку, встановленого для проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків згідно з пунктом 41 Порядку.
Зазначене роз’яснення прошу довести до посадових осіб територіальних управлінь Держгірпромнагляду.
