Витік аміаку: Центр громадського здоров'я МОЗ нагадав, як уберегтися від небезпеки

Аміак — безбарвний газ із різким задушливим запахом, схожим на запах нашатирного спирту. Його широко використовують у промисловості, сільському господарстві та холодильному обладнанні. У разі витоку пари аміаку подразнюють очі, шкіру та органи дихання. ЦГЗ МОЗ наголошує, що під час витоку аміаку необхідно перебувати якнайнижче — на нижніх поверхах будівлі, у підвалі чи в укритті.

Як надати домедичну допомогу потерпілим внаслідок дії аміаку

Як розпізнати ураження аміаком

За невеликої концентрації аміаку можливі:

• сльозотеча, печіння в очах;
• кашель, біль у горлі;
• утруднене дихання;
• запаморочення.

Висока концентрація аміаку може спричинити:

• тяжкі ураження дихальних шляхів;
• іноді — набряк легенів і смерть.

Як діяти в разі витоку аміаку

Оскільки аміак легший за повітря та піднімається вгору, він накопичується у верхніх частинах приміщень або шарах атмосфери, якщо немає вітру. Тому необхідно пройти в якнайнижче укриття та дотримуватися такого порядку дій:

1. Захистіть органи дихання вологою тканиною або ватно-марлевою пов'язкою, змоченою водою з соком лимона.

2. Зачиніть вікна й двері, закрийте вентиляційні отвори, вимкніть газ та електропостачання.

3. Візьміть документи та найнеобхідніші речі.

4. Прямуйте в укриття нижче рівня землі або на нижні поверхи будівлі.

5. Зберігайте спокій і стежте за офіційними повідомленнями органів влади.

Як надати першу допомогу при ураженні аміаком

Якщо є підозра на ураження аміаком, надайте потерпілому першу допомогу:

• негайно відведіть його до місця з чистішим повітрям;
• забезпечте йому спокій і зручне положення;
• у разі утрудненого дихання, сильного кашлю, втрати свідомості або погіршення стану негайно викличте екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112.

Отже, своєчасні й правильні дії під час витоку аміаку допоможуть зменшити ризик ураження та зберегти здоров’я. Варто заздалегідь ознайомитися з рекомендаціями фахівців, щоб у разі небезпеки діяти швидко й без паніки.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ