Як організувати роботи на об’єктах підвищеної небезпеки під час воєнного стану
Як виконувати роботи на об’єктах підвищеної небезпеки, визначає Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III (далі — Закон про об’єкти підвищеної небезпеки).
Серед іншого, він регламентує, якою має бути політика запобігання аваріям на об’єкті підвищеної небезпеки, які документи розробити для реагування на аварії, визначає порядок дій у разі виникнення аварії на об’єкті підвищеної небезпеки.
Детальніше про те, як проаналізувати небезпеки підприємства, розробити необхідні документи та План дій у разі аварійної ситуації, — далі.
Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану
Як провести аналіз небезпек
Аналіз небезпеки підприємства (об’єкта) проводять на основі докладного розгляду його стану згідно з вимогами нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково-технічної літератури. Також потрібно взяти до уваги аварії та аварійні ситуації, що відбувалися на ньому та аналогічних підприємствах (об’єктах).
Ймовірність та умови виникнення аварій оцінюють на основі аналізу особливостей роботи як окремого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їх групи (технологічних блоків). При цьому потрібно враховувати небезпечні властивості речовин і матеріалів, що використовують у виробництві.
Сценарій має починатися з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю і виникнення аварії. При цьому потрібно враховувати параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, які можливі в разі настання й розвитку аварії.
Розробка ПЛАС
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» для організації реагування на аварії на об’єктах підвищеної небезпеки оператор розробляє і затверджує плани локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати.
План потрібен для узгодження взаємних дій персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків.
ПЛАС має охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановили під час аналізу небезпек.
Закон вимагає переглядати ПЛАС не менше ніж кожні три роки. За результатами перегляду до плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків вносяться зміни. У разі відсутності підстав для внесення змін до плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків його дію може бути пролонговано на три роки.
Підприємство може розробити ПЛАС самостійно або залучити спеціалізовану організацію, яка має отриманий у встановленому законом порядку дозвіл на розробку такого документа.
При розробці планів локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків слід також керуватись Порядком розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.08 2017 № 626.
Боротьба з аварією
Щоб забезпечити ефективну боротьбу з аварією на всіх рівнях її розвитку, наказом створюють штаб. Місце розташування штабу, зокрема й резервне, а також посадових осіб, які виконують функції відповідального керівника обов'язково вказують у ПЛАС.
Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій.
У виняткових випадках короткочасні роботи з усунення несправностей устатковання, які можуть призвести до аварії, допускається виконувати без наряду — за розпорядженням.
У разі аварій зварювальні та інші вогневі роботи можна виконувати без наряду-допуску, але обов'язково під безпосереднім наглядом керівника підрозділу або іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього підрозділу.
За необхідності ліквідувати / локалізувати аварію на території підприємства (об’єкта), яка виникла внаслідок воєнних (бойових) дій, роботи з ліквідації аварій дозволяється виконувати без наряду-допуску — тільки до моменту усунення прямої загрози життю людей і руйнування обладнання.
Відключення засобів контролю за роботою машин, механізмів, устатковання
На підприємстві потрібно розробити порядок на планові або позапланові відключення засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, відмова яких може призвести:
- до зупинення виробничого процесу з тяжкими економічними наслідками;
- блокування випуску продукції;
- шкідливого впливу на навколишнє середовище;
- порушення вимог чинних нормативно-правових актів.
Ця вимога стосується як мирного часу, так і воєнного стану.