Як підготуватися до планових перевірок стану безпеки та гігієни праці
Хто у зоні ризику
Найчастіше захворювання органів дихання розвиваються у працівників, які виконують роботи, зокрема лабораторні, пов’язані з одержанням, переробкою, застосуванням хімічних речовин у різних галузях промисловості, будівництві, сільському господарстві, на транспорті та у сфері обслуговування.
Це переважно гази або речовини, що легко переходять у газоподібний стан. Хімічні речовини з вираженою подразнювальною дією на органи дихання називають також отрутами задушливої дії. Адже за їх впливу порушується легеневий газообмін та виникає киснева недостатність.
Усі перелічені сполуки потрапляють до організму внаслідок вдихання через легені. Вони призводять до ураження органів дихання, деякі з них — до ураження слизової оболонки очей. При контакті з тканинами речовини подразнювальної дії спричиняють запальну реакцію, у тяжких випадках — порушення структури тканин і їх некроз.
Як проявляються захворювання
Клінічна картина ураження речовинами подразнювальної дії залежить від їх розчинності у воді. Токсичні речовини, які добре розчиняються у воді, — хлор, водень хлористий, водень фтористий, сірчистий газ, аміак — діють на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, трахеї і великих бронхів. Вони призводять до опіків верхніх дихальних шляхів, розвитку гострого токсичного ларинготрахеїту або бронхіту. Дія цих речовин проявляється безпосередньо після контакту з ними.
Речовини, які не розчиняються або погано розчиняються у воді, — оксиди азоту, фосген, диметилсульфат, сполуки берилію, хлорпікрин, перфторизобутилен — уражають глибокі відділи органів дихання. Клінічні ознаки впливу цих речовин виникають, як правило, після латентного періоду різної тривалості. При цьому розвивається токсичний бронхіоліт і токсичний набряк легенів.
Ураження речовинами подразнювальної дії бувають гострими та хронічними.
Як проявляються найпоширеніші з видів уражень
Як організувати профілактику
Для профілактики гострих і хронічних уражень речовинами подразнювальної дії потрібно:
- проводити механізацію виробничих процесів та герметизацію обладнання;
- організовувати ефективну промислову вентиляцію;
- проводити гігієнічне нормування професійних шкідливостей;
- контролювати, щоб працівники дотримувалися техніки безпеки;
- забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту органів дихання;
- організовувати попередні й періодичні медичні огляди.
Як провести експертизу працездатності
При гострих ураженнях речовинами подразнювальної дії хворому працівнику видають листок непрацездатності на весь період перебування у стаціонарі.
У разі хронічних уражень слід дотримуватися таких вимог:
- легка форма — працівник тимчасово непрацездатний, може повернутися до роботи;
- форма середньої тяжкості — працівника необхідно раціонально працевлаштувати без впливу хімічних речовин;
- тяжка форма — медико-соціальна експертна комісія встановлює працівнику І або ІІ групу інвалідності.
За виникнення захворювання відповідають підприємства, де на працівника впливали речовини подразнювальної дії.
