Контроль за об'єктивністю проведення розслідування гострого професійного захворювання працівників, зокрема медиків, на коронавірус, а також за належним оформленням усіх матеріалів зобов'язані здійснювати представники Держпраці та Фонду соціального страхування України у складі комісії з розслідування.
Підставою для проведення страхових виплат від Фонду у разі настання нещасного випадку, професійного захворювання є акт розслідування. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.
Нещасний випадок на виробництві: яку документацію оформити
Начальник управління профілактики страхових випадків виконавчої дирекції ФСС Сергій Таровик роз’яснив:
«Після отримання повідомлення про факт нещасного випадку від роботодавця (для медиків — це заклад охорони здоров’я), якщо нещасний випадок не пов’язано із смертю потерпілого і це не груповий нещасний випадок, то комісія з розслідування створюється закладом охорони здоров’я, тобто роботодавцем. У цю комісію входить представник роботодавця, як правило, це керівник служби охорони праці, представник профспілок, представники закладів охорони здоров’я: лікар-профпатолог, лікар-інфекціоніст, та представник лабораторного центру, який проводить епідеміологічне розслідування. Також до комісії входять представники Фонду соціального страхування України та Держпраці. У випадку, коли медичний працівник помер внаслідок інфікування, комісію у тому ж складі створює Державна служба з питань праці».
Якщо комісія більшістю голосів пов'язує нещасний випадок із виробництвом попри відсутність необхідних документальних підтверджень для здійснення зазначеного висновку, представники Держпраці, ФСС або інші члени комісії відповідно до діючих нормативно-правових актів зобов’язані висловити окрему думку. Її оформлюють письмово. Окрема думка має бути викладена гідно з постановою КМУ № 337 у разі, якщо матеріали розслідування оформлено неналежно, або розслідування проведено необ'єктивно.
Приміром, така думка може бути оформлена, коли епідеміологічне розслідування, проведене установами МОЗ, не має висновку щодо зв'язку джерела інфікування із роботою; якщо відсутні документальні підтвердження направлення до лікаря на прийом, консультацію тощо пацієнтів, які мали або в яких було виявлено згодом COVID-19.
«Враховуючи, що саме представники Держпраці та Фонду відповідальні за контроль щодо об’єктивності проведення розслідування, вони ретельно спостерігають за його ходом, і якщо є порушення порядку, вони викладають свою окрему думку для того, аби порушення були усунуті і розслідування проводилось відповідно до затвердженої процедури», — зауважив С. Таровик.
Наразі ФСС направив до Мінсоцполітики та Держпраці пропозиції щодо внесення змін до Порядку № 337 в частині визначення чіткого механізму проведення розслідування (спеціального розслідування) гострих професійних захворювань інфекційного походження.
Джерело: ФСС
