Де застосовують свинець і його неорганічні сполуки
Свинець — важкий, м’який, ковкий, сірий метал. Випаровується за температури 400—500 °С. Пари свинцю швидко конденсуються, окислюються і перетворюються в аерозоль. Концентрація аерозолю свинцю в робочих приміщеннях збільшується з підвищенням температури нагрівання.
Свинець і його неорганічні сполуки використовують у промисловості для виготовлення деяких сплавів — типографських, бабітів, латуні; виробництва акумуляторів, припоїв, хімічної апаратури, захисних засобів від іонізуючого випромінювання; у виробництві кришталю та фарби тощо.
ДСТУ ISO 45001:2019. Будуємо систему управління охороною здоров’я та безпекою праці
Яка небезпека загрожує працівникам
Свинець належить до групи кров’яних отрут, які спричиняють порушення синтезу гемоглобіну.
Гранично допустима концентрація свинцю та його неорганічних сполук у повітрі робочих приміщень — 0,01 мг/м3.
Свинець може проникати до організму через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт і частково через шкірні покриви. У виробничих умовах найчастіше він надходить до організму через дихальні шляхи у вигляді пилу, аерозолю і пару. До шлунково-кишкового тракту свинець може потрапляти переважно у разі побутових інтоксикацій, рідше — на виробництвах, де не дотримуються правил особистої гігієни: не полощуть рот і не миють руки після контакту зі свинцем, їдять на робочому місці.
Свинець належить до отрут, які відкладаються і тривалий час зберігаються в організмі. Період напіввиведення цього металу — 20 років. Потрапляючи до організму, він депонується в багатьох органах у вигляді нерозчинного триосновного фосфату свинцю. Значна частина свинцю відкладається в кістках. Це пояснюється його здатністю витісняти солі кальцію з кісткової тканини. Крім того, свинець накопичується в м’язах, печінці, нирках. У невеликій кількості його знаходять у селезінці, головному мозку, міокарді та лімфатичних вузлах.
Із депо свинець зазвичай виділяється повільно, іноді протягом декількох років після припинення контакту з ним. Під впливом будь-якого з великої кількості екзогенних і ендогенних чинників — вживання алкоголю, захворювання, стреси, травми, перегрівання, фізіотерапевтичні процедури, зміни харчового режиму тощо — свинець може інтенсивно виділятися з депо внаслідок переходу його нерозчинних сполук у розчинні форми. В таких випадках кількість цього металу в циркулюючій крові різко збільшується і ремісія змінюється загостренням — розвивається хвилеподібний перебіг хронічної інтоксикації.
Свинець виводиться з організму повільно, переважно через кишечник і нирки. Невелика його кількість виділяється з потом, слиною, молоком тощо.
У виробничих умовах можуть розвинутися лише хронічні отруєння свинцем. Їх називають сатурнізмом.
За хронічної інтоксикації свинцем розвивається анемія. Це основний прояв за такої інтоксикації.
Пам’ятка, яка допоможе в роботі
Ураження нервової системи характеризується розвитком трьох основних синдромів: астеновегетативний синдром, поліневритичний синдром та енцефалопатія.
За астеновегетативного синдрому виникає швидка стомлюваність, загальна слабкість, підвищена дратівливість, головний біль, запаморочення; знижуються пам’ять і працездатність.
Поліневритичний синдром характеризується ураженням периферичних нервів. Хворого турбують нерізкі болі та відчуття слабкості в руках і ногах. Чутливість знижується в дистальних відділах кінцівок за типом «шкарпеток» та «рукавичок». Спостерігається болючість під час пальпації вздовж проходження нервів. Наявні вегетативно-судинні розлади: ціаноз та зниження температури шкіри в дистальних відділах кінцівок, підвищена пітливість кистей і стоп, ослаблена пульсація периферичних судин. Можуть виникати судоми в м’язах гомілок.
Рухова форма свинцевого поліневриту супроводжується розвитком парезів і паралічів. Найчастіше вражається група розгиначів кистей і пальців рук, значно рідше — група згиначів. До ранніх ознак порушення рухової функції відносять ослаблення сили в згиначах кисті та зниження їхньої збудливості. Пізніше розвивається так звана «висяча кисть»: під час підіймання руки кисть у таких хворих перебуває в напівзігнутому положенні, а пальці приведені до долонь. Згодом розвивається атрофія м’язів кисті, а за виражених стадій захворювання — атрофія м’язів плечового пояса.
Змішані, генералізовані форми поліневриту трапляються у разі тяжких стадій інтоксикації свинцем.
Енцефалопатія належить до найтяжчих синдромів хронічної інтоксикації свинцем зі стійкими органічними порушеннями в центральній нервовій системі. Її клінічні ознаки: тремор рук, посмикування в окремих групах м’язів, порушення мови й рухів. За виражених форм енцефалопатії можуть з’являтися гострі мозкові розлади за типом судинних кризів, що нагадують гостре порушення мозкового кровообігу.
Інструкція з надання домедичної допомоги >>>
У клінічній картині хронічної інтоксикації свинцем, крім неврологічної симптоматики, нерідко виникають зміни в органах травлення. До них належать: свинцева облямівка на яснах, розлади секреторної і моторної функцій шлунку, свинцева коліка, токсичний гепатит, дискінезія жовчовивідних шляхів.
Найбільш тяжкий специфічний синдром ураження шлунково-кишкового тракту — свинцева коліка. Вона нерідко виникає раптово, за цілком задовільного стану хворого. Для неї характерні різкі розлиті переймоподібні болі в животі, особливо в ділянці підчеревного сплетення. Язик обкладений, черевна стінка напружена, втягнена. Під час натискування на живіт болі трохи вщухають. Можуть пальпуватися ущільнені петлі кишечника. Одночасно спостерігаються тривалі закрепи, що не піддаються лікуванню проносними засобами. Зазначені зміни завжди поєднуються з підвищенням артеріального тиску. У період свинцевої коліки наявні прогресуючі негативні зміни в крові та сечі, характерні для хронічної інтоксикації свинцем. Можуть виникати судинні кризи. Нерідко підвищується температура тіла.
При інтоксикації свинцем незначно збільшуються розміри печінки.
Унаслідок порушення синтезу гемоглобіну в певних біологічних субстратах організму — в крові, еритроцитах та сечі — накопичуються невикористані у синтезі гемоглобіну речовини, які є водночас маркерами хронічної інтоксикації свинцем.
Для свинцевої інтоксикації характерні червоний колір сечі та підвищений вміст свинцю у ній. Ізольоване виділення свинцю із сечею в незначній кількості без клінічних проявів інтоксикації свідчить лише про контакт із цим металом, і не є ознакою інтоксикації.
Відповідно до клінічної картини та змін у біологічних субстратах організму розрізняють початкову, легку та виражену форми інтоксикації свинцем.
Як організувати профілактику
Щоб у працівників не виникла інтоксикація свинцем і його неорганічними сполуками, вживайте таких заходів:
- механізуйте виробничі процеси й герметизуйте обладнання;
- дотримуйтеся санітарно-гігієнічних вимог до умов праці;
- контролюйте, щоб працівники дотримувалися техніки безпеки під час роботи зі свинцем і його неорганічними сполуками;
- організовуйте ефективну промислову вентиляцію;
- забезпечуйте працівників засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри;
- організовуйте попередні й періодичні медичні огляди.
Періодичний медичний огляд необхідно проводити раз на рік. Підстава — пункт 1.27 таблиці додатка 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246.
Для працівників, які контактують зі свинцем, необхідно організувати харчування у спеціально відведених приміщеннях та суворо заборонити їсти на робочих місцях.
Як провести експертизу працездатності
Експертизу працездатності проводять з урахуванням форми захворювання. Здебільшого початкова й легка форми свинцевої інтоксикації характеризуються сприятливим перебігом і відновленням працездатності.
За початкової форми інтоксикації хворого переводять на роботу без контакту зі свинцем строком на один — два місяці та видають профбюлетень. Працівник проходить курс лікування, після якого повертається на попередню роботу.
За легкої форми інтоксикації показане стаціонарне лікування. Після виписки працівника відстороняють від контакту зі свинцем строком на один — два місяці з видачею профбюлетня. Після нормалізації лабораторних показників йому дозволяють повернутися на попередню роботу. У разі рецидивів інтоксикації працівника необхідно перевести на роботу, не пов’язану з впливом свинцю. Його направляють на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), щоб йому встановили групу інвалідності з професійного захворювання.
Як проводити атестацію робочих місць осіб з інвалідністю
За вираженої форми сатурнізму хворий потребує тривалого стаціонарного лікування. Його направляють на МСЕК, щоб йому встановили групу інвалідності з професійного захворювання. Залежно від характеру залишкових явищ і ускладнень працездатність таких хворих може бути значно обмеженою або цілком втраченою. Тому вони потребують постійного стороннього догляду. Надалі робота в контакті зі свинцем протипоказана, навіть коли відновиться стан і повністю зникнуть клініко-лабораторні прояви сатурнізму. Якщо ж поновити контакт зі свинцем, може виникнути рецидив інтоксикації.
