Відповідь
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Цією ж статтею передбачено обов’язок роботодавця отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Строк дії дозволу становить:
- на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки — п’ять років (із подальшим його продовженням);
- на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки — безстроково.
Постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 затверджено «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», згідно з якою строк дії дозволу може бути продовжено на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця та оригіналу дозволу.
Законодавством не передбачено продовження строку дії дозволів у разу звернення роботодавця після закінчення строку їх дії.
Отже, суб’єкт господарювання має право звернутися з заявою щодо продовження дозволу в останній день його дії.
При цьому територіальний орган Держпраці України зобов’язаний упродовж 10 робочих днів розглянути заяву та прийняти відповідне рішення.
Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки чи допущено виникнення аварій та/або пов’язаних з виробництвом нещасних випадків під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі, строк дії такого дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Джерело: Головне управління Держпраці у Львівській області
Охорона праці на будівництві має бути організована таким чином, щоб захистити як робітників, які виконують роботи на об’єкті, так і сторонніх осіб, котрі можуть опинитися біля будівельного майданчика. Держава чітко визначає нормативи та стандарти безпечної роботи, яких слід дотримуватися відповідним суб’єктам господарювання.
Які роботи належать до газонебезпечних, хто може виконувати такі роботи та коли потрібен наряд-допуск, які вимоги передбачені у законодавстві до виконання газонебезпечних робіт? Читайте статтю та працюйте безпечно!
Як забезпечується охорона праці під час безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві? Дізнайтеся, як розробити й затвердити відповідну організаційно-технологічну документацію, яких вимог законодавства дотримуватися.
Суб’єкти господарської діяльності мають розробляти і затверджувати план локалізації і ліквідації аварій для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати. У статті ви знайдете зразок такого плану.
Вплив небезпечних та шкідливих виробничих факторів на працівників може бути різним залежно від типу фактора, його інтенсивності та тривалості дії. Роботодавець зобов’язаний усунути шкідливі та небезпечні виробничі фактори або мінімізувати їхній вплив до гранично-допустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації. Які вирізняють шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них — далі у статті.
