Хто у зоні ризику
Найчастіше професійні захворювання шкіри виникають у працівників, зайнятих на виробництвах хімічної, нафтопереробної, машинобудівної, металургійної, будівельної, деревообробної, шкірсировинної, шкіряної, харчової галузей промисловості; у медичних та аптечних закладах, сільському господарстві.
Правила безпеки: мотивуємо працівників дотримуватися
Як проявляються захворювання
Прояви хвороби залежать від виду подразнювального чинника, інтенсивності та тривалості його впливу, повторних контактів, локалізації патологічного процесу, фізіологічного стану тканин, загального стану організму, його захисно-пристосувальних можливостей.
Характерна особливість професійних уражень шкіри — патологічні вогнища розташовані на місцях безпосереднього впливу зовнішніх чинників. Однак висипання можуть з’явитися і на місцях, захищених одягом.
Дерматити — запальні захворювання шкіри, які виникають унаслідок впливу на неї подразнювальних чинників навколишнього середовища. Професійні дерматити найчастіше з’являються на кистях і передпліччях. Їх локалізація зумовлена виробничими чинниками, характером роботи, а також ефективністю застосування захисних засобів. Прояви дерматиту досить швидко зникають після припинення впливу на шкіру подразнювальних речовин.
За характером і механізмом впливу подразнювального чинника на шкіру розрізняють простий та алергічний дерматит.
Простий дерматит виникає одразу після разового впливу подразнювальних речовин — кислот, лугів, механічних чинників, високих або низьких температур тощо. З’являється запальна реакція на місці контакту. Виникає почервоніння з набряком і пухирями, можливі некротичні зміни шкіри.
Алергічний дерматит розвивається як відповідна реакція організму на вплив алергену. З’являється почервоніння, набряк і дрібні пухирці на шкірі. Часто турбує свербіж.
На розвиток алергічного дерматиту істотно впливають спадкова схильність до алергічних реакцій, особливості будови й функціонування шкіри.
Прояви захворювання виникають через декілька днів або тижнів після контакту з алергеном. Вони швидко зникають після того, як працівник припинить контактувати з промисловим алергеном, і знову виникають за його повторного впливу. Поширення патологічного процесу та повторні контакти з алергеном призводять до трансформації алергічного дерматиту в екзему.
Алергія на роботу, або Чим загрожують працівникам промислові алергени
Екзема — хронічне рецидивуюче захворювання шкіри, за якого з’являються висипання зі свербежем. Професійна екзема є контактною. Вона виникає за підвищеної чутливості до різних подразнювальних, особливо хімічних, виробничих чинників.
Захворювання локалізується на тильній поверхні кисті, передпліччях, обличчі. За хронічного перебігу уражена ділянка шкіри потовщується, її малюнок посилюється. Шкіра набуває вираженого застійного відтінку. На поверхні ураженої ділянки шкіра лущиться, наявна незначна кількість везикул. Везикули розриваються з утворенням ерозій або підсихають з утворенням шкірочок. Наявність на ураженій ділянці шкіри везикул, ерозій, шкірочок свідчить про поліморфізм змін — характерну особливість екземи.
Повторні контакти з етіологічним виробничим чинником призводять до загострення патологічного процесу. З’являється виражена гіперемія, еритематозно-набрякові зміни, збільшується кількість везикул, посилюється свербіж шкіри. Патологічний процес має симетричний характер і згодом розповсюджується на все тіло. Після того, як працівник припинить контактувати з алергізувальним виробничим чинником, професійна екзема регресує.
Кропив’янка належить до алергічних захворювань. За цієї хвороби на різних ділянках шкіри та слизових оболонок раптово виникають пухирці круглої або неправильної форми рожевого кольору з матовим відтінком. Вони виступають над поверхнею шкіри та супроводжуються сверблячкою різної інтенсивності. Величина пухирців може бути різною, вони можуть зливатися. Може виникати анафілактична реакція. Пухирці швидко зникають, але з’являються на інших ділянках шкіри.
Мастильні фолікуліти виникають у працівників, які працюють із гасом, бензином, мастильними матеріалами, охолоджувальними рідинами тощо.
Найчастіше фолікуліти розташовуються на розгинальних поверхнях передпліч і стегон, коли захисний одяг у цих місцях рясно просочується рідинами, потім щільніше прилягає до шкіри та своїм тертям спричиняє подразнення нервових закінчень в устях вивідних проток потових і сальних залоз. Подразнення підсилюється скупченням у заглибленнях епідермісу шкірного жиру та рогових пробок. Ураження фолікулярного апарата шкіри можуть не супроводжуватися помітним запаленням фолікулів. Шкіра може лущитися через висушування під впливом хімічних речовин.
Наявність алергічних проявів на шкірі внаслідок впливу непромислових алергенів до початку роботи ставить під сумнів професійний характер захворювання. Умови праці можуть впливати на перебіг непрофесійних захворювань шкіри. Тому істотне значення має відповідна медична документація про клінічний перебіг захворювання.
Зменшення запальних явищ на шкірі або повне їх зникнення під час відпустки та рецидив хвороби при поверненні на робоче місце свідчать про професійний характер ураження.
Прогноз при захворюваннях шкіри залежить від алергічного фону організму, тривалості дерматозу, заходів для нормалізації реактивності, своєчасного та правильного працевлаштування, унеможливлення дії побутових і промислових алергенів.
Як організувати профілактику
Аби у працівників не виникли професійні захворювання шкіри, вживайте таких заходів:
- автоматизуйте технологічні процеси й герметизуйте обладнання;
- організовуйте ефективну промислову вентиляцію;
- контролюйте рівень шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
- забезпечуйте працівників засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри;
- контролюйте, щоб працівники дотримувалися техніки безпеки;
- проводьте раціональний професійний відбір працівників;
- організовуйте попередні й періодичні медичні огляди.
Важливо вчасно виявити початкові ознаки захворювання та раціонально працевлаштувати хворого без впливу промислових алергенів.
