Фінансування охорони праці
Нормативне регулювання
Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Створення безпечних умов праці неможливе без залучення відповідних коштів.
Хто відповідає за фінансування охорони праці на підприємстві
Фінансування витрат на охорону праці покладається на роботодавця, крім випадків укладання між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. На це вказує стаття 153 КЗпП України (далі — КЗпП) та стаття 19 Закону «Про охорону праці».
За участю професійних спілок роботодавець розробляє і реалізує комплексні заходи з охорони праці відповідно до Закону про охорону праці. Для здійснення таких заходів у встановленому порядку виділяються кошти й необхідні матеріали, які витрачати на інші цілі заборонено (статті 161, 162 КЗпП).
Як обґрунтувати витрати на охорону праці та переконати керівництво виділити кошти
Що можна віднести до витрат на охорону праці
Витрати роботодавця, які належать до витрат з охорони праці, визначено відповідним Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 (далі — Перелік № 994).
Згідно з ним до витрат з охорони праці, зокрема, належать ті, що спрямовані на:
- приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;
- усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників або увідповіднення їх рівнів на робочих місцях вимогам нормативно-правових актів з охорони праці;
- проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці; оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок; придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з охорони праці;
- проведення навчання і перевірки знань із питань охорони праці посадових осіб та інших працівників протягом трудової діяльності; організацію лекцій, семінарів і консультацій із зазначених питань;
- проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року;
- забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
- забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до норм, установлених законодавством про охорону праці й колективним договором або угодою, — у тому числі забезпечення мийними засобами й засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт, які можуть спричинити забруднення цими речовинами;
- інші засоби й заходи.
Як здійснюється фінансування охорони праці?
Для того, щоб уникнути проблем з органами контролю, підприємцям при плануванні витрат на охорону праці необхідно орієнтуватися саме на Перелік № 994. З нього кожне підприємство може обрати ті заходи охорони праці, що відповідають специфіці його роботи. Так скеровує і Держпраці у листі від 13.09.2016 № 9378/1/4.5-ДП-16.
Іноді трапляється так, що суб’єкти господарювання звітують про витрати на охорону праці, які насправді не стосуються забезпечення виробничої безпеки працівників. Наприклад, включають до витрат кошти, використані на придбання жалюзі і ролет.
Водночас якщо ви вирішили придбати ліки для аптечки на підприємстві, то кошти за них можна віднести до правоохоронних витрат — медикаменти можуть знадобитися під час проведення обов’язкового попереднього, періодичного і позапланового медичних оглядів працівників.
Як наголошують у своїх роз’ясненнях органів контролю, витрати на охорону праці мають відповідати одночасно таким ознакам:
- мати конкретну спрямованість — зберегти життя, здоров’я та працездатність людини протягом трудової діяльності;
- бути пов’язаними з господарською діяльністю підприємства;
- бути документально підтвердженими.
Під час формування витрат на охорону праці слід також керуватися роз’ясненнями профільних державних органів (Держпраці, Державної податкової служби України та інших) і подавати до них запити щодо надання необхідних консультацій, а також відстежувати судову практику.
Наприклад, в листі від 21.03.2005 № 31-03153-3-3/1771 Міністерство фінансів України наголосило, що заходи з охорони праці в бюджетних установах повинні здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на їх утримання.
Краще зорієнтуватися в тому, що можна віднести до правоохоронних витрат, допоможуть і висновки державних органів щодо витрат на охорону праці.
Отже, якщо роботодавці будуть дотримуватися Переліку № 994 та не включатимуть до працеоохоронних витрат все підряд, їм не доведеться розплачуватися за свої помилки з власної кишені.
Планування та фінансування заходів з охорони праці на підприємстві
Згідно з частинами 3 та 4 статті 19 Закону про охорону праці:
- для підприємств незалежно від форм власності або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці мають становити не менше ніж 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік;
- на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства.
Щоб роботодавець передбачив витрати на охорону праці, слід враховувати, що витрати на охорону праці визначаються за правилами бухгалтерського обліку, а їхній розмір встановлюється за період, що дорівнює календарному року. Це надасть можливість запланувати їх у складі загальних фінансових витрат підприємства.
Для прийняття обґрунтованого рішення щодо визначення необхідної суми витрат на фінансування охорони праці у 2024 році необхідно розробити комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам.
Страхові виплати у зв’язку з нещасним випадком
План комплексних заходів оформляють як додаток до колективного договору.
Державні інспектори Держпраці мають право перевіряти, чи дотримується роботодавець правоохоронних положень колективного договору.
Варто також пам’ятати, що статтею 11 Закону України від 15.03.2022 № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах дії в Україні воєнного стану» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-IX від 01.07.2022) роботодавцям надано право ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору.
Щоб не допустити подальшого зниження рівня соціального захисту працівників, Федерація профспілок України соєю постановою від 31.10.2022 року запропонувала членським організаціям Федерації:
- вживати заходів для виконання зобов′язань сторін, передбачених у колективних договорах та угодах відповідно до чинного законодавства;
- спрямувати роботу на забезпечення працівників належними, здоровими, безпечними умовами праці відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, добиватись виділення коштів на заходи з охорони праці у розмірі не менше ніж 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік або, якщо норми Галузевої угоди передбачають більші витрати, відповідно до норм Галузевої угоди.
- організувати роботу у воєнний час під девізом: «Безпечна праця на виробництві — допомога Збройним Силам України».
Як оформити витрати
На підприємстві працеохоронні витрати рекомендуємо оформити дотримуватись такого алгоритму:
1. Передусім внесіть їх як складник переліку комплексних заходів з охорони праці як додаток до колективного договору. Якщо на підприємстві колективного договору немає, передбачте такий перелік у Положенні про охорону праці.
2. Підготуйте документацію, що підтверджує ці витрати. Наприклад, перелік відповідних заходів на календарний рік, звіт уповноваженої особи про планові та понесені витрати тощо. Форми таких документів законодавство не передбачає, тому розробити та затвердити їх потрібно наказом керівника.
3. Подбайте, щоб на підприємстві належно зберігали докази оплати та проведення відповідних заходів: рахунки-фактури, чеки, квитанції, акти виконаних робіт або наданих послуг, видаткові накладні тощо.
Що чекає на порушників
Відповідно до положень ст. 43 Закону «Про охорону праці» за недотримання норм витрат на охорону праці роботодавця можуть притягти до відповідальності.
Зокрема, якщо витрати на охорону праці становлять менше ніж 0,5% фонду оплати праці за попередній рік, порушнику доведеться сплатити штраф із розрахунку 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період, але не більше ніж 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік.
За несплату або неповну сплату штрафу передбачена пеня на несплачену суму штрафу або його частини з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.
Якщо на підприємстві встановлені підвищені норми правоохоронних витрат — наприклад, 2% від фонду оплати праці — розмір штрафу все одно розраховуватимуть із мінімального показника — 0,5% від фонду оплати праці. Саме така сума є розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді.
Зважаючи на те, що у законодавстві не визначено механізму накладання цієї фінансової санкції, на практиці контролери її не застосовують. Однак підприємству та його керівнику все ж не уникнути відповідальності.
Невиконання нормативу витрат з охорони праці належить до порушення вимог законодавства з охорони праці та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так скеровує ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Слід також пам’ятати, що у випадку порушення кримінальної справи відповідно до ст. 271 Кримінального кодексу України за недотримання вимог законодавства про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, винні особи можуть покарані штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Крім того, підприємство також може бути притягнуто й до фінансової відповідальності за порушення інших вимог трудового законодавства.
Загалом систему контролю за витрачанням коштів, виділених на охорону праці на рівні підприємства, слід удосконалювати таким чином, щоб забезпечити їх спрямування за цільовим призначенням на створення безпечних і нешкідливих умов праці. Це відображено і в законодавстві, яке зобов’язує роботодавця забезпечувати виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються. В умовах дії в Україні воєнного стану такий підхід стає особливо виправданим.
